18.03.1897 р. До Ф. Вовка

Високоповажаний Добродію!

Посилаю Вам гроші, етногр[афічні] збірники і статті, між ними і Гнатюка про промисли і життя в Бачацькім, а також словарець гуцульський того ж Мосори, що й стаття про гуцулів. Що до ілюстрацій, то Шухевич сам готує монографію ілюстровану про гуцулів, мені до нього отже звернутися не випадає, але Ви б могли: (ул.Чарнецького 26). Крім того ред[акція] «Зорі» має клішів чимало – групи, краєвиди і дві різьба гуцула Шкрибляка Шкрібляка (доски на оправу), посилаю вимітку, та й Ви, маючи «Зорю», могли б вибрати. Крім того б можна позичити мабуть образці з статті Кайндля (A propos чи не дали б Ви рецензії на нього до «Записок»?).

Замовив для Вас «Покутя» Кольберга за 8 гульд[енів] у антиквара (се 2/3 ціни) він предлагав його «Lud», почавши від 15 т. з уступкою 40%, а иньші інші – відповідно рідкості. Як схочете, то напишіть.

Вашій охоті популяризувати те, що належить до етнольогії етнології, я все був певний, але власно просив за можливу популяризацію взагалі тутейших наукових видавців. Може Шльомберже або хто з di minorum gentium підняв ся сього. Чи не варто б послати Леже, і яка його адреса?

Послано вже до Zibrt’a, Sebillot, до Boyer (апокрифи лише бо стаття Франка ще не скінчена). Напишіть адресу ред[акції] «Melusine». Ні з нею, ні з «Revue des tradit[ions]» не міняємось (і не вижу навіть тут у Львові), тож прошу уложити обмін, а може ще з ким би можна? Народописний Музей міняється з нами, але можна заслати і особисто Нідерле. «Urquelle» не виходять здається?

Щодо поділу праць, про що мені писали і Ви і Антонович, то я писав Вам, що уложений був плян план – зробити збірники матеріалів історичних («Жерела»), літературних («Пам’ятки»), фольклорних («Етногр[афічний] зб[ірник]»), тепер приходили б «Етнольогічні Етнологічні матеріяли матеріали», а з «Записок» зробити наукову часопись, присвячену розвідкам з укр[аїнської] історії з політичними науками (між ними й археольогією археологією й антропольогією антропологією), фільольогії філології, історії літератури і етнографії з фольклором). Той плян план і тепер мені здається раціональним, але я знов остільки ціню Вашу участь, що кабінетової справи з того робити не маю охоти.

Ще одно спростовання спростування – Ви не зрозуміли чи не відчитали добре в моїм листі: збірник етногр[афічних] праць Драгоманова піде до Збірника секції фільольогічної філологічної, що буде представляти щось як «Сборникъ II отд[еления]» Петербургской академіи, й туди се пропоновав пропонував я умістити Вашу етнольогічну працю, а зовсім не в «Пам’ятки».

Будьте здорові!

З глуб[оким] поваж[анням]

М.Грушевський

Примітки

Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 1, № 1912.

Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист Ф. Вовка від 7.03.1897 р. Ф. Вовк відповів на цей лист 25.03.1897 р.

Шкрібляк Микола (1858-1920) – майстер орнаментального різьблення, син родоначальника всесвітньо відомої родини різьбярів по дереву з с.Яворова Косівського повіту Юрка Шкрібляка. Передавав свої праці до НТШ.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 130 – 131.