10 – 15.05.1897 р. До О. Кониського
Львів |
Варіанти тексту
|
||
Дорогий Олександр Яковлевич!
Тілько що дістав Ваш лист і відозву. Деякі з Ваших уваг я зараз же можу перевести, до деяких треба би близше ближче порозумітись. Трудно порозуміватись листами, а Ви вже просите аби скорше. Чому Ви не хочете, аби було сказано про утиск в Галичині? Невже Ви хочете піддержати гадки про таньцюристий танцюристий рай галицький на Україні російській, особливо по остатних останніх подіях, коли про нього і без того всякий досить знає. Не зрозумів я гаразд, який вивід невідповідний може вийти з підпису Франка, поясніть, будьте ласка.
Пишете, аби деяким послати по-українськи і по-французьки, чи се значить, що не треба російських відозв, лише українські і французькі, чи окрім українських і російських для декотрих треба французьких (замість російських). Російську відозву для декотрих земляків українців треба, бо української або не зрозуміють, або не схотять читати; напишіть про се якнайскорше.
Знаєте, що читанє читання Вашого листу і відозви багато в мені гіркого обудило, н[а]пр[иклад] що до рецензій: доси досі я майже не знаю солідної рецензії на наші видавництва нігде ніде майже. Поляки мені здається навмисне не містять, німцям який інтерес; по-російськи хіба «К[иевская] старина». Розуміється, рецензія – се діло людей інтересованих, прихильних, у нас же українські патріоти, з мінімальними виїмками умістились в вигідній позиції під грушею і лежучи в приємнім кейфі чекають, аж грушка сама їм в рот впаде.
Кажете, що не до речи речі закидати старим, але ж я сієї відозви не хочу посилати чужим а бодай раз треба би сказати правду в вічи вічі.
Як з рецензіями, подібно і з обміном, хочете аби стояло про обмін з Парижем – там ми ні з ким не обмінюємсь – з Берліном ні з ким – з Римом, – ні з ким, в Відни Відні лише з Ягичовим архівом.
Посилати кацапам і полякам відозви я б не хтів хотів, бодай напочатку. Старим не буду дорікати як не хочете; багато про се говорити, але нехай устно усно.
Дальший транспорт відозви я б хтів хотів розіслати всім заможнійшим заможнішим дідичам і капіталістам на Україні, у Суворина їх мусить бути багато.
Але буде про се. За Котляревського я просив іно Вас, як неохота, то нехай. Не пишете, чи дістали хронологію. У нас тут аж кипить. Франко виступив з «Kurjera» через свою статтю проти Міцкевича, баталія з поляками на цілій лінії, орган варшав’ян «Przegląd wszechpolsky» підгоджує поляків против проти русинів скільки видно.
З поводу остатних останніх компліментів полякам в Росії чув я гадку: що як Росія і поляки дадуть собі руки проти русинів.
Покищо досить! Цілую Вас сердечно!
Щиро прих[ильний] М. Г.
Відозву на тоненькім папері мають друковати друкувати, для пересилки. Чи треба б трохи і грубшої?
Примітки
Вперше надруковано у журналі «Український історик», 1994, № 1 – 4, с. 131 – 132.
Лист написано Марією Грушевською, дописка – М.Грушевського. Подається за автографом (ІЛ, ф. 77, № 67).
Місце і приблизний час написання встановлено за змістом.
Ягичовим архівом – тобто з журналом «Archiv für slavische Philologie», редактором якого був В.Ягич.
Франко виступив з «Kurjera» через свою статтю проти Міцкевича… – Йдеться про статтю І.Франка «Поет зради», яка спровокувала гострий конфлікт між автором та польськими колами.
Стаття Франка була опублікована німецькою мовою під назвою «Ein Dichter des Verrathes» у виданні «Die Zeit» (1897, Вd.ІІ, № 136, 8 травня, с. 86 – 89). Газета друкувалась у Відні, і до Львова цей номер прибув, імовірно, наступного дня (9 травня н.с.). Ще якийсь час був потрібен, щоб польскі кола визначили своє ставлення до статті й оголосили його Франкові. Тому можна вважати, що лист Грушевського був написаний не раніше 10 травня (н.с.).
Оскільки 23 травня (н.с.) О.Кониський вже отримав у Києві наступного листа від Грушевського, який був відісланий, напевно, не пізніше 20 травня, то цей лист був відісланий, мабуть, не пізніше 15 травня (н.с.).
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 64.