Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Богдан Барвінський. З’їзд галицького князя Данила з угорським королем Белою IV
в Прешбурзі 1250 р.

Михайло Грушевський

(історично-критична аналіза), Льв[ів], 1901, с. 18, 16° (відбитка з час[опису] "Руслан")

В сій маленькій статейці автор аналізує оповідання Галицько-Волинської літописі від р. 1252 Іпатіївського кодексу, стараючися довести, що посольство німців до Бели, оповіджене тут, і з'їзд з ним Данила мали місце не [в] pp. 1248–1249, як думали проф. Дашкевич і я, а в p. 1250, і що посольство було не від цісаря Фрідріха II, а від Вячеслава чеського. Автор закидає нам з проф. Дашкевичем, що ми не звернули уваги на обставини, які промовляли б против нашої, як він каже, гіпотези. Та таких обставин не підносить виразно і сам автор, а скільки я міг порозуміти його гадки, таким аргументам contra була б хіба та обставина, що перед літом 1250 р. ми нічого не знаємо про війну Бели з «німцями» в австрійській справі. Та на се відповідь може бути коротка (зрештою, й не нова): Бела вибирався в похід, щоб взяти участь в австрійській справі (бѣ имѣя рать на бой – так, думаю, треба се читати), але посольство від Фрідріха II сей похід відвернуло.

Отже, гіпотеза автора поставлена без відповідної потреби. Але вона стрінеться з цілим рядом трудностей окрім того.

І так, дивно випадає, що літописець називає послів Вячеслава послами німецькими.

Тотожність записки хроніки мон[астиря] св[ятого] Хреста з оповідання галицького літописця зовсім гіпотетична.

Щоб об’яснити присутність між сими послами «воєводи царева», мусить автор припускати союз Отона Баварського з Вячеславом.

А головне, що «в то же лѣто», по словам літописця, вигнав Міндовг своїх братаничів з Литви, а се не могло ніяк статися в р. 1250 (див. мою «Хронологію Галицько-Волинської літописі», с. 35).

Автор вправді сей аргумент збуває дуже легко: він покликується на Костомарові «Лекции…» й каже: «Я к знаємо, хронологізатор Г[алицько]-В[олинської] літописі довільно попереставляв літописні уступи…» Та коли б автор ближче приглянувся аргументам Костомарова та зміркував те, що писано було про роботу хронологізатора в моїй розвідці, то не опирався б так легко на тій нерозважно киненій фразі Костомарівських «Лекций…» (взагалі зроблених досить поверховно, а окрім того й виданих самими слухачами його з своїх скриптів).

Прецінь хронологізований маємо лише Іпатіївський кодекс, а сі оповідання, про які йде мова, читаємо в тім самім порядку, без есенціональних змін в кодексах нехронологізованих. Отже, яка ж тут може бути мова про переставлювання? Пізнішого переставлювання, на щастя, ми, зрештою, ніде не можемо достерегти в Гал[ицько]-Волинській літописі; кажу «на щастя», бо якби при браку хронології ми й наступування та стилістичну зв’язь подій не могли б прийняти за автентичну, то щоб нам і лишилося з Галицько-Волинської літописі! Автор сам не міркував, очевидно, які консеквенції вийшли б з його, так певно, а нерозважно написаної замітки.

Зрештою, різні гріхи проти вимогів історичного методу стрічаємо ми й по інших місцях. Саме вже се громадження можливостей на можливості, на якій опираються виводи автора, тим вимогам не відповідають. Не умотивовано, чому літописну «Пожгу» автор зв’язує з Прешбургом (здається, він пішов тут просто за гадкою проф. Шараневича). Не повинна така деталічна аналіза опиратися й на самих готових курсах, не сягаючи до перших джерел – їх ніде майже не цитує автор. Такі прогрішення против історичної методи тим прикріше бачити, що молодий автор показує чималу охоту до наукової роботи. А для неї наукова метода потрібна доконче.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 50. – Кн. 6. – С. 12 – 13 (Бібліографія).

Барвінський Богдан Олександрович (1880-1958) – український історик, бібліограф, архівіст.

…Костомарові «Лекции»… – йдеться про працю: Лекции по русской истории профессора Н.И.Костомарова. Составлены по запискам слушателей П.Г-вым [Гайдебуровым]. Часть первая. Источники русской истории. – СПб., 1861.

…що писано було про роботу хронологізатора в моїй розвідці… – йдеться про працю: Грушевський М. Хронологія подій Галицько-Волинської літописі // ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 41. – Кн. 3. – С. 1 – 72.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 184 – 185.