[Рец.] Тekа konserwatorska
Михайло Грушевський
grona konserwatorów Galicyi Zachodniej,
том І, Краків, 1900, ст. XV+558, 4°
Сей перший том публікації містить початки «інвентаризації» пам’яток Західної Галичини: написи старих краківських домів, опись двох костелів Кракова й інвентар старинностей двох підгірських повітів – Грибівського й Горлицького. Сей інвентар споряджений д[окто]ром Стан[іславом] Томковичем, має й для нас інтерес, бо сі повіти в значній частині досі залюднені русинами, а в давніших часах українсько-руську колонізацію мусимо собі представляти далеко більшою.
Та, на жаль, інвентар сей дуже нерівномірно трактує пам’ятки, що мають п’ятно польське і руське. Тимчасом, як костели й інші пам’ятки латинські, або такі, що носять п’ятно польського походження, описані дуже деталічно й старанно та ілюстровані численними образками, для пам’яток руських – такими виключно виступають тут церкви – обмежився укладчик звістками з шематизмів, головно з звісного шематизму 1879 р., в статті Лепковського «Ruś Sądecka (Dodat. do «Gazety Lwów[skiej]», 1855), та з його ж рукописних заміток, – звістками дуже бідними і тільки дуже-дуже рідко доповненими самим укладчиком або його кореспондентами; в сумі маємо для них дуже мало, так як нічого, а ілюстрацій пожалував для них автор зовсім. Така односторонність в кождім разі робить дуже дивне вражіння в публікації державної наукової інституції. Щоправда, редактор підносить сю прогалину як дезидерат для дальшої інвентаризації.
Розуміється, й «польські» пам’ятки мають часом чималий інтерес для нас – взяти хоч би в будові костелів комбінації західних архітектонічних форм з формами гірського деревляного будівництва або й сі остатні в чистім виді (див., н[а]пр., образки на с. 128, 286, 296 і т. ін.).
Повним сей каталог уважати в ніякім разі не можна. Автор поясняє, що він як спеціаліст обмежився головно пам’ятками історичними тільки і не входив в передісторичні; редактор іще справедливо підніс прогалину – поминення виробів народного промислу. Було б пожадане також, аби така інвентаризація взагалі вийшла поза границі публічних будинків і глибше пішла в глибину приватного життя, в предмети приватного ужитку – не тільки в панськім, але також міщанськім і селянськім житті.
В будучності заповідає д[окто]р Томкович такий же інвентар пам’яток повітів Новотаргського, Лимановського, Новосандецького, Ясельського й Коросненського.
При кінці маємо протоколи засідань консерваторів в pp. 1889–1900.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 48. – Кн. 4. – С. 8 – 9 (Бібліографія).
Томкович (Tomkowicz) Станіслав (1850–1933) – польський історик мистецтва, консерватор історичних пам’яток, видавець джерел. У 80-х роках XIX ст. розпочав консерваторські та інвентаризаційні праці пам’яток мистецтва у Кракові (вівтар Віта Ствоша) та Біланові (палац). Від 1902 р. – голова Грона консерваторів Західної Галичини. Член-кореспондент (1894), дійсний член (1908) Академії наук у Кракові; голова Комісії історії мистецтва в 1911–1913 pp. Опублікував «Metrica nес nоn Liber Nationis Poloniae Universitatis Lipsiensis» (1881). Редактор «Źródeł do Historii Sztuki a Cywilizacji w Polsce». Видавець «Materiałów do dziejów kultury w Polsce XVI w.».
Основні праці: «Barbara Radziwiłłówna u historyków, w rzeczywistości і poezji» (1874), «Reforma konserwatorska» (1886), «Krzyżtopór – twierdza magnacka XVII wieku» (1894), «Z dziejów obyczajów mieszczaństwa krakowskiego» (1898), «Inwentaryzacja zabytków Galicji Zachodniej. Powiat grybowski» (1900), «Inwentaryzacja zabytków Galicji Zachodniej. Powiat gorlicki» (1900), «Wawel. Zabudowania Wawelu і ich dzieje» (t. 1-2, 1907-1908), «Przyczynki do historii kultury Krakowa» (1912).
Лепковський (Łepkowski) Юзеф (1826–1894) – польський історик мистецтва. Від 1866 р. – професор Ягеллонського університету. Відомий як перший на польських землях консерватор творів мистецтва: реставрував кафедру на Вавелі, вівтар Віта Ствоша, гробівець Петра Скарги та ін.
Основні праці: «Starożytności і pomniki Krakowa» (1847), «Kalwaria Zebrzydowska і jej okolice pod względem dziejowym і archeologicznym» (1850), «Przegląd zabytków przeszłości z okolic Krakowa» (1863), «O zabytkach Kruszwicy, Gniezna і Krakowa oraz Trzemeszna, Rogoźna, Kcyni, Dobieszewka, Gołańczy, Żnina, Gąsawy, Pakości, Kościelca, Inowrocławia, Strzelna і Mogilna» (1866), «Sztuka. Zarys jej dziejów» (1872), «Gobeliny z scenami z odsieczy wiedeńskiéj» (1883).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 238