[Рец.] Stanisław Kętrzyński. Kazimierz odnowiciel
(1034 – 1058)

Михайло Грушевський

"Rozprawy", wydz[iał] hist[oryczno]-fіl[ozoficzny],
XXXVIII, с. 295 – 373.

В історії Казимира, т. зв. Монаха, або Відновителя, є цікавий і для нас, а мало ще вияснений епізод – се його союз з Ярославом. На жаль, тільки молодий автор сеї монографії для сього епізоду не зробив нічого. Хронологію шлюбу Казимира з Добронєгою бере він готовою від проф. Бальцера (с. 326), зовсім на ній не спиняючись, від себе додає тільки здогад, що, мабуть, ще перед своїм виїздом чи утечею з Польщі Казимир вів переговори в тій справі з Ярославом і мав його обіцянку (с. 325).

Коротенько згадує, приймаючи без ближчої аналізи, дати літописі, про походи Ярослава на Мазовше (перший він зовсім аподектично, без всяких застережень, уважає також зробленим в інтересах Казимира, що можна казати тільки гіпотетично), – і на тім кінець. Автор зовсім не задає собі питання – що могло привести Ярослава, одного з найсильніших володарів тодішньої Європи, до такої запопадливої опіки польського князя в його непевнім становищі? Певно, не ті 700 невільників, видачею котрих, по гадці автора, Казимир nie wątpliwie nadwyrężonemu gospodarstwu ktajowemu dotkliwą sprawił stratę, були причиною, що з Ярослава стався wierny sprzymierzeniec Казимира (с. 334). А в мотивах сього союзу, власне, ціла загадка – які користі собі з того потягнув Ярослав?…

З іншого завважу, що автору, очевидно, незвісна згадка про поганські рухи в Польщі в «Патерику». Хоч особисто я сам невисокої гадки про джерельну вартість сеї звістки, але спинитися над нею було треба. Переборщена також роля Болеслава І Хороброго в київських подіях – там він jak we własnym domu gospodarował. Видко, й сучасні поляки ще не в силі вийти з солодких мрій про се колишнє «господаровання» в Києві. В дійсності, була се тільки хвилева констеляція, без важнішого значіння й для Польщі, й для Русі, окрім здобичі – про яку помпатично висловляється автор – koroną zaś wszystkich (походів Болеслава) była wyprawa па Kijów, skarbnicę złota pełną, którą Bolesław do dna wypróżnił (c. 2).

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 47. – Кн. 3. – С. 4 – 5 (Бібліографія).

Кентжинсъкий (Kętrzyński) Станіслав (1876-1950) – польський історик-медієвіст, дипломат.

…проф. Бальцера… – Бальцер (Balzer) Освальд Мар’ян (1858 – 1933) – історик держави і права.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 172.