[Вступне слово від редакції до т. XXII
«Руської історичної бібліотеки»]
Михайло Грушевський
В сім томі подано дві розвідки про правне становище селян під правом русько-литовським Михайла Владимирського-Буданова, професора історії права в Києві, й розвідку покійного київського історика Олександра Лазаревського про правне й економічне становище селян в Лівобічній Україні XVII–XVIII в. (т. зв. Гетьманщині). Сі статті доповняють розвідки, подані в томах VII і XXI, що ілюструють становище селян головно під правом польським. Разом взяті дають вони історію нашого селянства від XIV до кінця XVIII в., хоч неоднаково повно відповідають на різні питання сеї історії, мають значні прогалини, не всюди з однакового становища розв’язують поставлені проблеми і в повній мірі все-таки не можуть заступити одностайного курсу історії селянства, якого бракує в нашій літературі.
Перша розвідка проф. В[ладимирського]-Буданова вийшла в 1892 p., в виданні: «Киевский сборник в помощь пострадавшим от неурожая», під назвою: «Формы крестьянского землевладения в Литовско-Русском государстве XVI в.», друга в р. 1893 в VII томі «Чтений» Київського історичного товариства під назвою: «Крестьянское землевладение в Западной России до пол[овины] XVI в.» Вони дають короткий і талановитий начерк правного становища селянства та інших зближених до них суспільних верств, черпаючи матеріал переважно з українсько-білоруського пограниччя (Пінщина, Городенщина, Берестейщина), і то з фактів про королівщини головно (про селян панських дуже мало).
Виводи автора часом ідуть задалеко, і з сього боку до них були зроблені деякі поправки іншими дослідниками (див. наші замітки про се в Науковій хроніці «Записок Н[аукового] тов[ариства] ім. Шевченка» в т. IX). Хто хотів би ближче в сю справу увійти та доповнити й в дечім поправити виводи автора, може звернутися до отих праць: А.Ефименко, Дворищное землевладение в Южной Руси (Русская Мысль, 1892, IV–V); М.Довнар-Запольский, Западно-русская сельская община в XVI веке (Журнал Мин[истерства] Нар[одного] просв[ещения], 1897, VII) – про форми землеволодіння; про правне й економічне становище селян на литовськім праві: М.Любавский, Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского Статута. Москва, 1893, і численні (але дуже слабі щодо свого методу) статті Ф.Леонтовича, з них, давніші: Панский двор в Литовско-Русском государстве (Варшавские университ[етские] известия, 1895, VI) і Крестьянский двор в Литовско-Русском государстве (Журнал Минист[ерства] нар[одного] просв[ещения], 1896, ІІ–IV, X, XII; 1897, IV-V).
Далеко не так небагато зроблено по історії селянства в Лівобічній Україні. Хоч написана тому близько сорок літ, подана тут праця Лазаревського все ще зістається найбільшим образом селянського життя з часів Гетьманщини. Друкована вона була віт. «Записок Черниговского губернского статистического комитета», 1866, п[ід] т[итулом]: Малороссийские посполитые крестьяне (1648 – 1783 г.), историко-юридический очерк по архивным источникам, і давно вже стала бібліографічною рідкістю. Доповненням до неї може служити передовсім його ж капітальна праця: Описание старой Малороссии (три томи, що обіймають північну частину Гетьманщини – полки Стародубський, Ніжинський і Прилуцький, pp. 1888 – 1902), але се тільки напівоброблений матеріал, зібраний при поодиноких селах.
Розвідки можна вказати такі – до землеволодіння: Д.Багалий, Займанщина в Левобережной Украине XVII и XVIII ст. (К[иевская] старина, 1883, XII), й Лучицкий, Следы общинного землевладения в Левобережной Украине в XVIII в. (Отечественные записки, 1882, XI), його ж: Сябры и сябринное землевладение в Малороссии. СПб, 1889 (з часоп[писі] «Северный вестник») (виводи сього автора, одначе, часто треба приймати cum grano salis [з крупинкою солі; тут: з певною недовірою]) та цитована вище стаття Ефименко про дворищне землеволодіння. До правної й економічної історії: А.Ефименко, Малороссийское дворянство и его судьба (Вестник Европы, 1891, IX), В.Мякотин, Прикрепление крестьянства Левобережной Малороссии в XVIII ст. (Русское Богатство, 1894, II–IV), И.Миклашевский, К. истории хозяйственного быта Московского государства – Заселение и сельское хозяйство южной окраины XVII в. Москва, 1894 (для української території, що стояла під безпосередньою управою московського правительства).
Розвідки В[ладимирського]-Буданова друкуються в перекладі Д.Пилинського, до друку зредаговані С.Томашівським, під котрого доглядом друкований цілий сей том, розвідки Лазаревського – в перекладі М.Павлика. Розвідки друкуються вповні, без змін супроти оригіналу. Покажчик зладила О. Т.
В дальшім томі «Р[уської] [історичної] бібліотеки» має появитися переклад праці В[ладимирського]-Буданова «Немецкое право в Литве и Польше» – підставової праці до історії міст.
У Львові, грудень 1902
Примітки
Подаємо за першою публікацією: Грушевський М. Вступне слово від редакції // Руська історична бібліотека. – Львів, 1902. – Т. XXII: Розвідки про селянство на Україні-Руси в XV–XVIII ст., ч. 2. – С. III–V. Автограф зберігається у: ЦДІАУЛ. – Ф. 401, оп. 1, спр. 49, арк. 246 – 248.
У виданні вміщені перекладені з російської мови статті: Владімірскій-Буданов М. Форми селянського володіння в Литовсько-руській державі XVI в. – С. 1 – 41; Владімірскій-Буданов М. Селянське володіння в Західній Руси до половини XVI в. – С. 43 – 123; Лазаревський О. Українські посполиті (1648– 1783): історично-правничий очерк – С. 125 – 216.
Сі статті доповняють розвідки, подані в томах VII і XXI, що ілюструють становище селян головно під правом польським – йдеться про праці: Линиченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV–XV вв. // Руська історична бібліотека. – Львів, 1899. – Т. 7; Новицький І.П. Начерк історії селянської верстви в Правобічній Україні XV–XVIII вв. // Руська історична бібліотека. – Львів, 1901. – Т. 21. – С. 1 – 112; Антонович В.Б. Про правне та економічне становище селян у XVIII в. // Руська історична бібліотека. – Львів, 1901. – Т. 21. – С. 113 – 161.
Мирон Капраль
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 304 – 305.