Промова на II всеукраїнському військовому з’їзді
Михайло Грушевський
Товариші, я прийшов від імені Центральної Української Ради привітати тут представників озброєного українського народу, яких доля поставила на сторожі прав і волі та яким дала завдання здобути кращу будучину своєму народові.
Ви знаєте, що недавно відбувся Перший Всеукраїнський селянський з’їзд, на якому була обрана Рада селянських депутатів, котра ввійшла в склад Центральної Ради і працює разом з нею. Ви також оберете Раду військових депутатів, яка теж ввійде в склад Центральної Ради, а скоро буде з’їзд українських робітників і він, певне, обере Раду робітницьких депутатів.
Таким чином, в Центральній Раді будуть вповні представлені всі часті українського народу і всі разом будуть працювати на добро нашого краю. Хвиля, товариші, надзвичайно важка, переломова. Насувається тривожний час, коли треба стати на сторожі волі, щоб не дати якій-небудь ворожій силі видерти її або порушити. Центральна Рада має на меті забезпечити як український, так і інші народи, що живуть на українській землі, від анархії, небезпеки та розрухів і для того звернулась до Тимчасового правительства, щоб воно признало принцип автономної України і тим дало Центральній Раді більшу певність і її праці.
Але Тимчасове правительство відмовило Центральній Раді в признанні її домагань, і тепер, коли більше нема на кого покладатися, ми самі мусимо подбати, щоб українська земля пройшла щасливо через ці небезпечні хвилі та вийшла на шлях кращого, спокійного життя.
Я звертаюся до вас, товариші, щоб ви спокійно, розважно поставились до тих справ, які нам треба тепер вирішити. Треба вам так само, як колись давно наші предки, одностайно, організовано боронити народні права, щоб не дати підповзти реакції і іншим ворогам та простягнути до тих прав свою хижу руку, порушити здобуту волю.
Закликаю вас до здійснення автономії України в федеративній Росії та утворення на Україні демократичного ладу, який забезпечить інтереси трудящого народу.
Примітки
Промова М.Грушевського в перший день роботи з’їзду, 5 червня 1917 р., опублікована в загальному огляді під заголовком «Другий Всеукраїнський військовий з’їзд. Перший день, 5 червня» в газеті: Нова рада. – 1917. – 6 червня. – № 56. – С. 2. Дослівно за «Новою радою» її подає і «Вістник Українського військового генерального комітету» (1917. – Червень. – № 2. – С. 2 – 3). Виклад цієї ж промови був також опублікований у «Робітничій газеті» (1917. – 7 червня. – № 54) та «Вістнику Союза визволення України» (1917. – 22 липня. – Ч. 160. – С. 476). Після 1917 р. її текст передрукований у журналі: Український історик. – 2002. – Ч. 1 – 4. – С. 82 – 83.
Подається за газетою: Нова рада. – 1917. – 6 червня. – № 56. – С. 2.
Цією промовою М.Грушевський привітав від імені УЦР відкриття II Всеукраїнського військового з’їду (5 – 10 червня 1917 р.), який став знаковою подією в історії Української революції. У відповідь на телеграму УГВК до військового міністра О.Керенського та Верховного головнокомандувача про скликання в Києві військового з’їзду, 28 травня Керенський заборонив його проведення як несвоєчасне через військове становище.
Українці-вояки сприйняли заборону як черговий демарш центральної влади проти українського руху. Розцінюючи з’їзд організованого вояцтва як силу, яка може протистояти Тимчасовому урядові, всі делегати прибули на з’їзд. Довелося навіть шукати більшого приміщення й з’їзд переніс роботу з Троїцького народного дому до Оперного театру. Спочатку зареєструвалося 1988 делегатів (65% – представники фронту, 35% – тилових гарнізонів), які представляли близько 1,5 млн військових. За час з’їзду кількість делегатів зросла до 2,5 тис.
З’їзд заслухав доповіді УГВК та з місць, розглянув й ухвалив резолюції про сучасний момент, автономію України, землю і народну освіту, статут УГВК тощо; доручив УГВК розробити детальний план українізації військ і негайно запровадити його в життя; прийняв звернення до населення та ін. Були обрані Всеукраїнська рада військових депутатів (132 члени) та новий склад УГВК (27 членів), які в повному складі увійшли до УЦР. 10 червня 1917 р. на з’їзді був проголошений І Універсал Української Центральної Ради. Постанови Другого Всеукраїнського військового з’їзду див.: Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року. Документи і матеріали / Упоряд. В.Верстюк (керівник) та ін. – К., 2003. – С. 386 – 391).
Про особливу увагу М.Грушевського до роботи з’їзду засвідчують його короткі промови та звернення і в інші дні роботи форуму українських вояків. Так, на вечірньому засіданні 7 червня на запит депутатів М.Грушевський «ще раз популярно викладає головні точки майбутньої автономії України з свого особистого погляду» (див.: Нова рада. – 1917. – 9 червня. – № 59. – С. 2). З цим самим поясненням він виступив і наступного дня, 8 червня:
«Учора після зборів дехто з товаришів питав мене про це. Але довго зупинятись на цьому я не буду тому, що більшість з вас знає, якої автономії ми повинні добитись. Нас може задовольнити лише широка політична національно-територіальна автономія в Федеративній Російській Республіці. Прикладом може так-сяк послужити нам Баварія. Ні обласної, ні культурної автономії ми не хочемо. Статут нашої автономії тільки виробляється, тому я висловлюю свою особисту гадку, коли кажу, що ми повинні мати більші економічні права, ніж окремі німецькі держави. Не може бути ніякої розмови про те, чи маємо ми права на те, чи ні. Ми самовизначились і прийдемо на Російські Установчі збори, якщо вони колись відбудуться, лише за юридичною санкцією (законним затвердженням)» (Робітнича газета. – 1917. – 10 червня. – № 57. – С. 2 – 3).
9 червня М.Грушевський роз’яснив принципи формування УЦР та підстави поповнення її радами військових, селянських і робітничих депутатів, закликав обирати до ради військових депутатів представників інтелігенції, яких багато перебувало у війську і які потрібні для культурно-національної праці в Україні (Нова рада. – 1917. – 11 червня. – № 61. – С. 3). Враження про роботу з’їзду та свою участь у ньому голова УЦР детально передає у спогадах (Грушевський М. Спомини // Київ. – 1989. – № 9. – С.143-145).
…недавно відбувся Перший Всеукраїнський селянський з’їзд… – див. промови М.Грушевського на І Всеукраїнському селянському з’їзді у Києві та коментар до них.
…скоро буде з’їзд українських робітників… – див. коментар до статті «Велике діло».
Але Тимчасове правительство відмовило Центральній Раді в признанні її домагань… – див. коментар до промов М.Грушевського на І Всеукраїнському селянському з’їзді у Києві.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 4, ч. 1, с. 37.