4. Fr. Rawita-Gawronski – Ustrój państwowo-społeczny Rusi w XI і XII w. w zarysie
Михайло Грушевський
Львів, 1896, с. 224.
Польський белетрист д.Гавронський (писав звичайно під псевдонімом Равіта) виступив з ширшою розвідкою про устрій державний і громадський Русі XI – XII в., що друкувалася в львівськім «Przewodnik’y naukow’iм і literack’ім» і тепер вийшла осібною книжкою. Автор в примітці (с. 8) дає знати, що забрався до студій устрою громадського «nа kresach wschodnich» з огляду на інтерес, який вона може мати для історії польської й спеціально – для попертя гіпотези наїзду в історії Польщі. З того вже самого видно, що автор щодо історії Русі мусив виступити завзятим норманістом. На жаль, одначе, автор не дав собі труду познайомитись з новішими перипетіями норманської прі і черпає свої відомості про неї, здається, лише з праці Руліковського і Радзимінського, a altera pars заступалась для нього моєю історією Київщини, що, розуміється, мусила авторові сильно не подобатися.
Але не лише щодо норманської гіпотези, але й взагалі – автор виказує дуже слабу знайомість з науковою літературою; се він маскує, вправді, заявою, що пише на підставі джерел першої руки (властиво – літописей і «Руської правди»), але зраджує се на кождім кроці. Досить сказати, що автор про монетну систему черпає відомості з Чацького і митр[ополита] Євгенія, уважаючи гривнею сребренники Київського музею, а про софійські фрески – з Закревського, находячи в них костюми і обстанову руських княжих дворів. Коли до сього придати ще помилки, які показують, що автор не дуже уважно читав і ті джерела, які читав (напр., на с. 24 помилка про Святослава замість Олега, на с. 27 – Всеслав замість Всеволода, родовичі зам[ість] рядовичі, виведені для того від рід с. 80 etc.) [Зауважу ще, що він подекуди хибно розумів наше слово: громадський в значенні gminny, замість społeczny.], етимологічні елюкубрації (напр., усрящет від срачица – значить: приодягне – с. 84, гумно – від мати, а хлів в зв’язку з хліб і gleba), то се одно вже звільнить від потреби докладніше застановлятися над гадками і виводами автора.
Розвідка поділена на чотири частини; в першій автор оглядає елементи державного устрою, причім, одначе, устрій вічевий увійшов у другу частину, до огляду устрою громадського, де говориться про власність земельну і верстви людності; в третій частині говорить автор про господарство, а на закінчення – на кількох сторонах (с. 112 – 122), – про побут; уваги про господарство випали ще розмірно інтересніше; автора, очевидно, вони більш цікавили, і він бодай задав собі труду хоч трохи познайомитись з організацією великоросійської сільської громади і її господарством, а до того притягнув деякі уваги, безпосередньо зібрані, про господарство українське, але й тут методичні скоки і слаба знайомість з літературою дають себе відчувати. Взагалі робота робить враження недбало і претензіозно зробленої дилетантської роботи, справжнього «наїзду» на руську історіографію, що не приносить особливої честі ані імені автора, ані польській історіографії, що якось дуже тяжко здобувається на соліднішу знайомість з історією Русі.
Примітки
… белетрист д. Гавронський… – Ф.Равіта-Гавронський (1845 – 1930 pp.) – польський історик та письменник. Написав ряд монографій, присвячених українській тематиці: «Historia ruchów hajdamackich» (1899-1901), «Bohdan Chmielnickf (1908-1909), «Koza-czyzna ukrainna w Rzeczypospolitey Polskiey» (1923).
… лише з праці Руліковського і Радзимінського… – йдеться про монографію: Rulikowski Е., Radzimiński Z. Kniaziowie і szlachta. – Lwów, 1880.
… моєю історією Київщини… – див.: Грушевский М. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIII столетия. – К., 1891.
… про софійські фрески – з Закревського… – див.: Закревский Н.В. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 1-2.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 522 – 523.