[Рец.] Хр.М.Лопарев. Старое свидетельство о положении ризы богородицы во Влахернах

Михайло Грушевський

в новом истолковании применительно к нашествию русских на Византию в 860 году («Византийский временник», 1895, IV, с. 581 – 628)

В.Васильевский. Авары, а не русские, Феодор, а не Георгий. Замечания на статью Х.М.Лопарева («Византийский временник», 1896, I, с. 83 – 95)

У «Візантійськім временнику» р[оку] 1895 зісталися нам до ближчого обговорення дві статті, безпосередньо для нас цікаві, одна названа вище стаття д. Лопарьова, друга д. Димітріу про умови русько-візантійські.

Д[обродій] Лопарьов в своїй розправі доводить, що анонімне «Слово про положення одіжі Богородиці у Влахернах», видрукуване в XVII [ст.] Комбефісом («Historia haeresis monothelitarum», II, 1648), звичайно прикладане до находу аварів в 626 р. і для того надаване одному з Георгіїв VII в. (бо в рукописях надписується часом іменем Георгія); в дійсності належить до Георгія Хартофілака, Фотієвого приятеля, і було висловлене з поводу нападу Русі на Візантію 860 р. (ся дата тепер загальноприйнята замість давнішої 865 – 866), десь в р[оках] 866 – 867, з поручения Фотія.

Д[обродій] Лопарьов подає грецький текст тієї частини «Слова», де воно говорить про напад і положення одіжі (поправляючи непоправності видання Комбефіса на основі рукописів), слов’янський переклад з рукописей XVI – XVII [в.] і свій російський, потім витягає натяки історичні з «Слова» і, комбінуючи їх з іншими звістками про похід Русі 860 p., дає реконструкцію його історії.

Гадка про приналежність «Слова» до походу 860 р. була висловлена ще архімандритом] Філаретом в його «Історії церковних пісень», але не була прийнята в науці. Які б не бідні були історичні вказівки «Слова», можна було б тішитись, що знайшлось одною пам’яткою більше про похід 860 p., але редактор «Временника», ак[адемік] Васильєвський виступив проти теорії д. Лопарьова з дуже поважними аргументами в обороні давнішого погляду, що «Слово» належить дійсно VII, а не IX віку.

Він вказує, що історія з одіжжю Богородиці в «Слові» представляється цілком інакше ніж у Фотія, і що обставини, в яких опинилась церква Влахернська в «Слові», виразно вказують на часи до обведення її муром, що сталось доперва по нападі 626 p., нарешті, що з «Слова» користала давніша версія «Хроніки» Георгія Амартола, уложена перед 860 р. Д[обродій] Васильєвський відступає від давніших поглядів в тім, що автором уважає Феодора Сінкела, на якого вказують деякі кодекси, і прикладає слово не до походу 626, а до попереднього аварського нападу в р[оці] 619. По його доводах, розуміється, теорія приналежності «Слова» до походу 860 р. мусить відпасти.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XVI. – Кн. 2. – С. 2 – 3 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 49. – Арк. 374, 296. Підпис: М. Грушевський.

Лопарьов Хрисанф Мефодійович (1862 – 1918) – російський історик-візантиніст, дослідник давньоруської літератури, краєзнавець. Бібліотекар Публічної бібліотеки (від 1896), секретар Товариства любителів давньої писемності, член-співробітник Російського географічного товариства.

Основні праці: «Византийский поэт Мануил Фил. К истории Болгарии в XIII – XIV веках» (1891; 2-ге вид. 1896); «Описание рукописей Императорского общества любителей древней письменности» (1898); «Греческие жития святых VIII и IX веков» (ч. I, 1914).

Васильєвський Василь Григорович (1838 – 1899) – російський історик, фахівець з історії Візантії і слов’яно-візантійських відносин. Академік Петербурзької академії наук (1890). Редактор «Журнала Министерства народного просвещения» (1890 – 1899), від 1894 – редактор створеного за його ініціативою «Византийского временника». Засновник наукового візантинознавства в Росії.

Основні праці: «Византия и печенеги (1048 – 1094)» (1872); «Материалы для внутренней истории Византийского государства» (1879 – 1880); «Житие Григория Амастридского» (1878); «Житие св. Стефана Сурожского» (1889); «Обозрение трудов по Византийской истории» (1890).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 111.