[Рец.] Л.Падалка. По вопросу о времени основания города Полтавы

Михайло Грушевський

(Відбитка з «Чтений» Київ[ського] істор[ичного] товариства, т. IX). К., 1896, ст. 19 + мапа

Розвідку д. Падалки можна поділити на дві частини; перша займається питанням, чи можливо припустити існування Полтави в період давній, друга зводить відомості про неї з XVII в.

Як відомо, почавши з Карамзіна й до новішого дослідника топографії Переяславщини – проф. Голубовського, Полтаву бачили в Лтаві, що згадується під р[оком] 1174: Ігор, вертаючись з степів до Переяслава, переїхав Ворсклу коло Лтави. Проти сього виступає д. Падалка; доводи його такі:

Неможливо об’яснити, яким би способом з слова «Лтава» утворилось «Полтава», якби се була назва міста.

Цілком неправдоподібно, аби на місці Полтави було якесь місто в 2-й пол[овині] XII в., бо ся країна виходить за границі тогочасної руської колонізації.

Текст літопису, можливо, в сім місці попсований, бо має варіант.

Зіставляючи перше питання філологам, з поводу третього довода зауважимо, що варіант «переехалъ росколъ» замість «перееха Вѣросколъ» не може мати значення, бо, безперечно, з’явивсь наслідком злого відчитання початкового тексту.

Щодо доводів історичних, то вони справді мають певну вагу, але автор, аргументуючи, на жаль, не бере під увагу доводів противних; проф. Голубовський, напр., навів деякі доводи, що промовляють за існування людності на простороні між Сулою й Ворсклою («Печенеги, торки, половцы», с. 102 – 123); можна, розуміється, згоджуватись з ними чи не згоджуватись, але годі переходити їх мовчанням; далі – автор бере факти з різних часів, не звертаючи уваги, що обставини колонізації змінялись, і що можна констатувати на початку XII в., не можна без застережень переносити на середину віку.

З деталей зауважу, що се ще питання, чи літописні згадки про Снепород належать до Сліпорода нинішнього, бо оповідання під р[оком] 1070 дуже мало до того пасує. Останки фортифікаційні без ближчого розгляду уважати фортифікаціями XII в. теж трудно.

Далі переходить автор до відомостей про Полтавщину з полов[ини] XVI в. Тут інтерес має означення географічне уходів, згадуваних в люстраціях 1552 p., а долучена мапа позволяє легко собі представити територію сих уходів. Для самої Полтави автор зводить відомості переважно вже відомі, а закінчує філологічними міркуваннями про значення слова «Полтава»; останні уступи в них ледве чи зможуть переконати. У всякім разі за браком монографій про «славну Полтаву» розвідка д. Падалки стає корисною вкладкою.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XV. – Кн. 1. – С. 7 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 45. – Арк. 92-93. – Спр. 49. – Арк. 284.

Падалка Лев Васильович (1859 – 1927) – історик, археолог, статистик, етнограф, громадський діяч.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 182 – 183.