4

Михайло Грушевський

Автономна сільська громада, так як вона зложилася в огні революції, – мала республіка, яка в своїх межах законодавствує, судить і править всіма справами через свої виборні органи – се та основна, тверда, огнетривка клітина соціальної й економічної організації, котру дала нам українська революція і на котрій треба оснувати все інше будівництво.

Я думаю, що при невеличкій інструкторській роботі можна б було ввести в життя також волосні об’єднання сих громад, по типу, проектованому в нашому начерку програми: Ради громад цілої волості періодично збираються на спільні збори, на котрих полагоджують спільні справи, які виходять за межі можності громади, полагоджують непорозуміння громад і т. д. Нормальним об’єднанням мислю собі волость велику, в котрій об’єднується тисяч до 30 людності і котра може через се розпоряджати і більшими засобами, і братися до більших справ, непосильних для громади; малі волості через се було б краще з’єднувати разом.

Об’єднання ширші – повіту чи землі, се справа значно складніша, їх функції можливі при деяких спокійніших, сприятливіших умовах. Коли будуть організовані об’єднання волосні і будуть функціонувати, кождої хвилі, протягом кількох днів можна буде скликати депутатські ради повіту чи губернії (поки не ввійшла в життя земля як територіальна одиниця) – депутатів від волосних і міських рад. Але сі ради повітові й губерніальні так само, як і Всеукраїнська Центральна Рада, могли б узяти на себе якусь постійну економічну чи культурну роботу тільки в відносинах спокійних, як-небудь наладжених. Тим часом громади і їх волосні об’єднання становлять організації настільки прості й тверді, що, без сумніву, функціонуватимуть завсіди, при всяких, навіть найбільш заворушених і тривожних обставинах, і на них треба оперти програму-minimum нашої роботи.

Громади вже дані життям. Річчю партії соц[іалістів]-революціонерів] і всіх, хто прийняв би сю програму праці для біжучого моменту, було б постаратись тільки помогти переведенню об’єднань волосних по одному приблизно планові. Волость відбуває періодичні збори раз чи два рази на місяць. В сесії беруть участь всі ради приналежних громад in corpore, але для справедливості рішаючі голоси рахуються відповідно скількості трудової людності, котру громади представляють, – скажім, два, чи три, чотири від тисячі; інші члени сільських громад беруть участь в сесії з голосом дорадчим, але не голосують. Сесія вибирає комітети – як земельний, культурно-освітній, уповажнених до ведення різних підприємств волосного об’єднання. Вона укладає свій бюджет, має свою касу.

Поза тим регламентувати устрій і організацію роботи на один взірець ледве чи потрібно, в кождім разі, се діло не найближчого моменту. Коли на місцях буде відчута в сім потреба, Ц[ентральна] Рада дасть такий взірцевий регулямін, але не думаю, щоб се мало зараз практичне значіння. Зараз треба пильнувати реального, тої продуктивної, творчої роботи – господарської й культурної, котра може бути переведена в громадах і в волосних об’єднаннях, як тільки вони зорганізуються.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 155 – 156.