1. Перемиська королівщина
Михайло Грушевський
Не вважаючи на двовікові роздавання й застави, Перемиська королівщина виглядала дуже солідно ще й в середині XVI в. Крім столичного міста Перемишля, було тут ще три міста чи містечка – Мостиська, Вишня і Ніжанківці, і звиш п’ятдесяти сіл, що тягнулися широкою смугою з-над Вишні над Сян, в околиці Перемишля і звідти над В’ягром аж на верхній Стрв’яж, де сиділи села Устрицької або Коростенської країни, – отже, в теперішніх повітах: Мостиськім [Село Сарни вже навіть в Яворівськім], Перемиськім, Добромильськім, Ліськім. Таким чином, королівщина ся лежала в центрі великої і широкої Перемиської землі, «котра тягнеться від річки Віслоки, що тече під Ряшів, аж по Жидачівський повіт» (с. 78), що належав вже до Львівської землі.
Розглянемось на сей раз в відомостях про селянство – його економічний стан і оподаткування – спеціально в сій королівщині, виходячи з досить багатих відомостей люстрації, спорядженої, як видко, десь у кінці літа 1565 р. (с. 163 – 165) і користаючи, крім того, з давніших інвентарів: описей 1494 і 1497 pp. (виданих в «Записках Н[аукового] товариства ім. Шевченка», т. XIX, особливо важна опись 1497 p.) і докладного та досить багатого інтересними відомостями інвентарю 1553 р., спорядженого Стан[іславом] Орликом (на нього покликується не раз і люстрація) [Сей інвентар маю в копії, спорядженій для збірника інвентарів галицьких королівщин XVI в.; він переховується в Варшавськім архіві Коронного Скарбу, від. 54, кн. 37].
Сі інвентарі дають нам можливість слідити за економічною еволюцією, а спеціально інвентар 1497 p., виріжняючи докладно села ріжних «прав», дає нам, бодай почасти, можливість розріжняти між осадами середини XVI в. оподаткування ріжних категорій [Де цитую лише сторону – розумію сей II том «Жерел», де означаю том (І) – є то попередній том, що вийшов в 1895 р. Уживаю термінології такої самої, як і у вступній розвідці І тому, і туди відсилаю читача за всякими поясненнями]. Тим-то в сій околиці можемо собі докладніше вглянутись в відносини сих категорій, і, не обмежуючись лише частиною, можемо дати огляд селянства взагалі. Почнемо з огляду селянського землеволодіння та його розвою.
Примітки
… описей 1494 і 1497 р. (виданих в «Записках Н[аукового] товариства ім. Шевченка, т. XIX, особливо важна опись 1497 p.) – йдеться про публікацію автора в ЗНТШ під назвою «Описи Перемиського староства 1494-1497 р.» [див.: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XIX. – С. 1 – 24].
… інвентарю 1553 р…. – сучасна сигнатура справи, в якій уміщено цей інвентар, – AGAD. ASK. Dz. LVI. P. 1.І. Інвентар був укладений після старостування Петра Кміти при входженні в посаду старости Вавринця Спитка Йордана, що старостував з 1553 до 1568 р. [Sucheni-Grabowska Л. Monarchia dwu ostatnich Jagiełłоnów… – S. 241; Urzędnicy województwa ruskiego… – S. 238]
… Стан[іславом] Орликом… – Станіслав Орлик, польний писар (1539 – 1550), руський жупник (1550 – 1559). Згаданий інвентар уклав у листопаді 1553 р. разом з Рафалом Рокіцьким [PSB. – 1979. – Т. XXIV. – S. 205-206; Urzędnicy centralni і nadworni XIV – XVIII wieku. Spisy. – Kórnik, 1992. – S. 95].
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 290.