[Вступна розвідка]

Михайло Грушевський

Збірка документів, яку з сею книжкою «Записок» починаємо друкувати, має заповнити в деяких точках прогалини, які маємо в наших відомостях про суспільно-політичні й економічні відносини Західної України під польським правом, або доповнити й роз’яснити деякі питання, докинувши дещо до звісних уже форм організації адміністраційної й суспільної, правних і економічних відносин Галичини й Поділля, починаючи від початків польського права в сих землях. Не маючи зовсім претензій вповні вичерпати документальний матеріал до порушених тут питань, я подаю те, що зібрав протягом довгих літ, займаючися внутрішнім устроєм і відносинами українських земель в польсько-литовських часах, по різних архівах. Колекцію сю міг би я сам побільшити в кілька разів та, не маючи до того в теперішніх обставинах часу, подаю зібране, полишаючи інтересованим вести далі збирання матеріалів у вказаних тут напрямах, – а і я сам не трачу надії з часом до сеї роботи вернутися.

Зібраний тут матеріал ділиться на кілька більших циклів, а попри них знайдуться групи поменші або й поодинокі документи, що освітлюють собою різні моменти устрою й відносин згаданих земель. Вказувати все, що вони вносять нового й інтересного для тих питань, значило б переходити крок за кроком суспільно-політичний устрій, суспільну і економічну історію України в сих часах. Я сього, розуміється, не буду робити: разом і з сим друкується огляд суспільно-політичної історії України-Русі під польським і литовським правом, як V том моєї «Історії України-Руси» (VIII і IX томи «Збірника історично-філософічної секції Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка»), там використаний зібраний мною документальний матеріал, і документи сеї збірки знаходять собі там відповідне місце, при тих питаннях, до котрих вони належать. Я ж тут лише коротко і загально схарактеризую більші і менші групи сих матеріалів – поки що першої серії їх (перші 80 документів); перша половина їх (ч. 1 – 43) іде в сій книжці, друга (44 – 80) вийде в дальшій (LXIV) книжці «Записок».

Головне місце в сій першій серії займають матеріали до історії шляхетського землеволодіння кінця XIV і першої половини XV віку, інтересного і своїми служебними, прекарними формами, і з становища процесу сформування польсько-шляхетської привілейованої верстви в наших землях. Для Галичини поважний запас матеріалу для історії шляхетського землеволодіння другої половини XIV і початків XV в. був уже опублікований в давніших дипломатаріях («Akta Grodzkie і Ziemskie», «Kodeks Małopolski» й ін.). Для Східного Поділля я видав збірку матеріалів в моїх «Актах Барського староства», т. І і II. Тепер даю колекцію документів для Західного Поділля. Вона становить головну пайку в сій першій серії і разом з документами до Східного Поділля, що доповняють собою ту мою давнішу збірку (головно для повітів Хмельницького і Летичівського, не обнятих нею), займає близько половини загального числа поданих в ній документів і обіймає час від початків XV в. і до початків XVI в. (кілька пізніших документів буде ще в другій серії).

Перші числа збірки одначе дотичать шляхетського землеволодіння Галичини, бо там воно скорше організувалося. Сюди належать числа 1, 3 – 8, а з пізніших ч. 55, 72. Вони дають деякі інтересні подробиці і доповнення до звісного раніше матеріалу. Можна звернути спеціальну увагу на ч. 5, де маємо примусову заміну маєтностей, число 6 – надання маєтності дяку, пізнішу дописку про обов’язок військової служби в ч. 7, надання монастиря разом з маєтністю в ч. 8. Ч. 55 і 72 інтересні як свідоцтва пізнішої традиції служебних обов’язків; при тім ч. 55 цікаве самим означенням служб і обов’язків обдарованого.

До організації шляхетського володіння на Поділлі належать числа 13 – 15, 18 – 20, 24 – 25, 27 – 32, 35, 37, 38 – 39, 41 – 44, 45 – 49, 56 – 58. Сюди ж до певної міри належать кілька документів до Теребовльського повіту, що в тих часах займав посереднє становище між Галичиною і Поділлям – ч. 16, 38, а також записи сум на подільських староствах (ч. 34, 37, 40, 53 – 54).

Вони дають досить повний образ організації шляхетського землеволодіння на Поділлі, служб і ограничень, які застерігало собі від шляхтичів і їх підданих правительство, по аналогії з служебним землеволодінням Галичини, обов’язки й служби сільської людності супроти держави, задержані з давніших часів (виразні відклики до тих давніших часів, за князів подільських, маємо, напр., в ч. 13, 24, 25), практику записей, правительствених затверджень при скуплі, обміні маєтностей, і т. ін.

З інших поглядів увагу звертають на себе кілька руських привілеїв Вітовта (ч. 19, 20, 22). Спеціальний інтерес мають також кілька документів про конфіскати шляхетських маєтностей з різних причин (ч. 51, 65 – 66). Кілька документів, де вичисляються також державні обов’язки селян, кидають певне світло на становище їх.

Більшу колекцію матеріалів про суспільно-економічне становище селян принесе друга серія для другої половини XVI і першої половини XVII в., але і в сій серії є вже кілька інтересних документів до історії підданських обов’язків, особливо панщини. Сюди належить ч. 52 (селянська скарга, передвісник численних пізніших скарг, з 2-ї пол[овини] XVI в.) і переважна частина осадчих привілеїв.

Осадчі привілеї сіл на праві німецькім маємо під ч. 12, 21, 23, 69, 77, на праві волоськім під ч. 36, 60, 70, 73, 74, 76. Всі вони дають інтересні факти для історії селянських обов’язків і панщини (такі й вибирав я для сеї збірки). Особливої уваги варті: ч. 23 (14 день панщини і гривня чиншу), ч. 36 (триденна панщина на князя в селі волоського права, обов’язок воєнної служби для цілого села), ч. 60 (дводенна панщина на князя), ч. 69 (воєнщина), ч. 74 (третій гріш князеві з вихідних оплат від дівок і селян), ч. 76 (розпусти) й ін. Дуже цінна вказівка в ч. 36 – що села волоського права правляться правом руським (iure eorum ruthenico). Для історії волоської колонізації ще ч. 4, 26, 55. Виключення від користання з німецького права православних маємо в ч. 12 і 21.

Для історії німецького права в міських громадах – ч. 2, 11, 44; вони фігурують тут з певних спеціальних мотивів, бо для самої історії німецького права в містах я тут не збирав документів (їх можна б ще зібрати дуже багато). Ч. 2 і 11 належать до Західного Поділля, до м. Камінця.

Для історії адміністрації, крім згаданих вже грамот про застав староств, – ч. 34, 37, 40, 53 – 54 (з них особливо важне ч. 40, що говориться про юрисдикцію старости-державця), маємо тут іще 33 (акт продажі), 71 (дуже інтересне нормування різних адміністраційних практик Поділля), 78 і 80 (знесення ґродського уряду в Самборі й Стрию).

Для становища православних і православної церкви – крім згаданих уже – ч. 8 (надання монастиря), 12 і 21 (виключення православних з німецького права), ще ч. 10 (відібрання церковної маєтності в Буську), 17, 64, 70. Для духовенства латинського ч. 9, 10, 50; для нього спеціально я документів не збирав, і сі документи ввійшли до збірки з інших причин, – напр., в ч. 9 згадка про селянські обов’язки, в ч. 50 згадка про воєвод і т. ін.

Торгівлі, митної системи дотикаються ч. 68, 71, 75. В декотрих документах згадуються також події зверхньої, політичної історії – татарські напади – ч. 61, 65, перехід деяких руських шляхтичів до Волохів – ч. 65 – 66. Визначніші побутові подробиці дають ч. 30 і 50.

Переважна частина грамот дотикають, як я вже сказав, Галичини (земель Львівської, Перемиської, Галицької й Сяноцької) і Поділля. Для Белзької й Холмської є лише кілька документів – для першої ч. 9, 10, 50, для другої ч. 21, 51.

Щодо архівів, з котрих документи сі видані, то се – Львівський краєвий архів, Київський головний, Коронна метрика Варшавського головного архіву й Московського архіву Міністерства справедливості (тут головно дві колекції – ревізія документів 1563 р. і збірка грамот Самбірського староства). Документи публікуються прийнятим в Науковім товаристві ім. Шевченка звичаєм, з задержанням ортографії; але що вони списувалися різними часами й по різних місцях, часто поза очима, тож повної одностайності не можна було осягнути. Коректа була переведена з оригіналами, на місці. Тому що всі документи видаються з вписаних до актових книг копій, лишається в них чимало хибних місць, почасти означених значками в тексті, почасти справлених – але з означенням, як читається се місце в актах, які послужили оригіналом для видання.

У Львові, 17/ІІ. 1905

Примітки

…я подаю те, що зібрав протягом довгих літ, займаючися внутрішнім устроєм і відносинами українських земель в польсько-литовських часах, порізних архівах – М.Грушевський почав збирати джерельні матеріали від часу роботи над своєю магістерською працею про Барське староство з кінця 1890 p.; детальніше про його архівні пошуки в цей період пише Микола Крикун, див.: Крикун М. Магістерська дисертація Михайла Грушевського // Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси (XV–XVIII ст.). – Львів, 1996. – С. 582 – 590. Після захисту магістерської дисертації та переїзду до Львова у 1894 p. M.Грушевський запропонував широку програму видання джерел з історії України, зокрема актових документів як Західної, так і Східної України XV–XVIII ст.; див.: Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: Плани, проекти, програми видань. – Вип. 1. (= Проблеми едиційної та камеральної археографії: історія, теорія, методика. Вип. 15). – К., 1993. – С. 53 – 55, 151 – 152.

…шляхетського землеволодіння кінця XIV і першої половини ХV віку, інтересного і своїми служебними, прекарними формами – детальніше на еволюції шляхетського землеволодіння в Україні автор зупинився в: Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1994. – Т. 5. – С. 27 – 106; особливо див. С. 42– 46, 65 – 66, 78 – 82, 91 – 106. Під прекарними (від латинського слова «рrесаrіum – майно, надане в тимчасове володіння) формами землеволодіння маються на увазі тимчасові, віддані в оренду землі та маєтки.

Для Східного Поділля я видав збірку матеріалів в моїх «Актах Барського староства», т. І і II – див.: Архив Юго-Западной России. – К., 1893 – 1894. – Ч. 8. – Т. 1 – 2 (= Материалы для истории местного управления в связи с историей сословной организации: акты Барского староства. – Т. 1 – 2).

Щодо архівів, з котрих документи сі видані, то се – Львівський краєвий архів, Київський головний, Коронна метрика Варшавського головного архіву й Московського архіву Міністерства справедливості… – тепер це такі сучасні архівні установи: Центральний державний історичний архів України у м. Львові, Центральний державний історичний архів України у м. Києві (Ф. 37: Кам’янецький земський суд), Archiwum Głόwne Akt Dawnych w Warszawie (Metryka Koronna), Российский государственный архив давних актов (Москва).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 143 – 144.