19 – 20. Ольховець, 1424 р.

Михайло Грушевський

Дві грамоти Вітовта – позволения Кузі і Бедриховичу обмінятися селами, 2 вересня 1424 р. [3 індикт 6933 p. властиво відповідає 1425 року, але при вересневім численні се буде вересень нашого 1424, що потверджує й означення – 2 вересня в суботу.]

Мі wielki knias Witolt daly iesmo swuyu naszu hramothu Mikolayu Biedrzichowyczu, stho ssie zhoworily myedzi ssoboyv s Kudziom sely szie mieniathi: panu Biedriechowiczu dati bi thye sela – Olchowiecz a Sutrimiencze, tho yoho oiczizni dwie ssielyca, tretheye selo Mielieiewcze, stho mayeth od nas w piaczidziessiath hriwien – tho bi yemu thakoze dathi Kudzieui, a v Kudzia bi yemu wziathi procziw themu takoze thry szela: Kudziewczi, a nasse pridanie Czorny Ostrow, a Mikithincze. I my na tho ym przizwolili thimy szely myenyathi sie, a na pothwerzenie sie naszey hramothei pieczacz naszu welili yessmu prziwiessithi, sthoze ym dzierzathi tho wieczno a nykym nie porussono. Pissan w Skalie w ssobotha miesziancza septembra wtorego indicta trzecziego w letho 6933.

My wielky kniasz Witold daly iessmo szwuyu naszu hramothu Kudziewi na tho, stho sie zhoworily miezi szoboyu z Mikolaiom Biedrzichowiczom sely szie myeniathi: Kudziewi Biedrzichowiczom dathi bi Biedrzichowyczu thye sela – Kudziew, a nasse przidanie Czorni ostrow, a Mikitincze, a v Biedrzichowicza by yemu wziathy przecziw thomu thakoss the sela: Olchowiecz, a Sutrimenczi, a trzeczie selo Mieleyewczi, stho maieth od nass w pianczidziessiath hriwien. Y my tho ym przesswolyly themii szieli mieniathi ssie, a na potwierdzenie ssei nassei hramothi pieczacz nassie wielily yesmo prziwiessithi, stoze ym dzierzathi tho wieczno a nykim nie porussono. Pyssan w Skalye w sobothu miessiancza septembra wtoroho indictu trzeczieho w lietho sesczthissiecznoie dziewiencz seth tridczath у treczieye.

Грамоти потверджені були кор[олем] Жиґимонтом Августом в р. 1533. З ревізії прав 1564 р. – Кор[онна] метрика Моск[овського] арх[іву] М[іністерства] справедливості], IV. В., кн. 17, л. 198.

Примітки

…Sutrimiencze, tho yoho oiczizni dwie ssielyca, tretheye selo Mielieiewcze – тепер, очевидно, с. Тернопільської обл.; у XVI ст. мало назву Сутермінці, див.: Крикун М. Кількість та структура поселень. – С. 414. Друге село тепер має назву і розташоване в Тернопільській обл., див.: Крикун М. Кількість та структура поселень. – С. 411.

…thry szela: Kudziewczi, a nasse pridanie Czorny Ostrow, a Mikithincze – зі згаданих ідентифіковано селище міського типу Хмельницького та с. Ярмолинецького районів Хмельницької обл. й, можливо, с. Хмельницького р-ну цієї ж обл.; див.: Крикун М. Кількість та структура поселень. – С. 475; Михайловський В. Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411 – 1430 роках: надавча політика у світлі документів // До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. – Київ; Львів, 2004. – Т. 2. – С. 125. Публікацію двох грамот за іншими копіями див.: Pułaski К. Stare osady w ziemi kamienieckiej і dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Przewodnik Naukowy і Literacki. – Lwόw, 1902. – Z. 30. – S. 147, 147 – 148; Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1386 – 1430 / Wyd. J.Ochmiański. – Warszawa; Poznań, 1986. – Nr 104, 106.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 162 – 163.