Гетьман Богданко
Михайло Грушевський
Критично-історична розвідка
У Львові, 6 (18) падолиста 1896 р.
Примітки
Публікується за виданням: Грушевський М. Гетьман Богданко. Критично-історична розвідка // ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. 16. – С. 1 – 18. Передрук зі збереженням пагінації першодруку: Розвідки й матеріали до історії України-Руси. – Львів, 1897. – Т. II. В нашому е-перевиданні розділам статті дано назви.
Автограф зберігається у: ЦДІАУК. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 167, арк. 4 – 44 зв.
У статті «Гетьман Богданко» М.Грушевський мав намір подати якомога повніший образ одного з найпримітніших козацьких гетьманів XVI ст. князя Богдана Ружинського. Застосовані в цій розвідці дослідницькі техніки були вельми показовими для М.Грушевського-історика. Його власні судження, висновки й узагальнення поставали як логічний вислід просіювання напрацювань попередників крізь сито актуалізованої джерельної бази, яка, за задумом дослідника, мала охоплювати цілість уведених до наукового вжитку відповідних джерел.
Після появи «Гетьмана Богданка» історіографія питання магістрально розвивалася в протореному М.Грушевським річищі (див. хоча б: Леп’явко С.А. Українське козацтво в міжнародних відносинах (1561 – 1591). – Чернігів, 1999. – С. 43 – 46; Флоря Б.Н. Россия и походы запорожцев в Молдавию в 70-х годах XVI в. // Карпато-Дунайские земли в средние века. – Кишинев, 1975. – С. 215 – 219. Boratyński L. Stefan Balory i plan ligi przeciw turkom (1576 – 1584). – Kraków, 1903. – S. 22 – 23; Rawita-Gawroński F. Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII wieku. – Warszawa, 1922. – S. 61).
Стаття стала відправним пунктом для концептуальних положень вченого стосовно ролі Б.Ружинського в історії українського козацтва, вміщених у фундаментальній «Історії України-Руси» (Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К.; Львів, 1909. – Т. VII. – С. 146).
Більшість положень статті залишаються актуальними до сьогодні. Не витримали випробовування часом лише судження вченого щодо дати фатального для Б.Ружинського походу козацького війська під Іслам-Керман. На час написання статті М.Грушевський ще не мав ясної думки з приводу цієї проблеми, тому вжив обтічні формули: «десь в р. 1577 або пізніше трохи»; «скорше ближчою до 1577 p., ніж до 1580 р.» (див. с. 427). Але вже в сьомому томі «Історії України-Руси» дослідник, використавши ширшу джерельну базу, дійшов цілком вмотивованого висновку, що згаданий похід під Іслам-Керман відбувся в 1576 р. (Т. 7. – С. 146). Впровадження в 60 – 70-х pp. XX ст. до наукового вжитку московських джерел про цю подію дало змогу остаточно віднести події (козацький похід і смерть гетьмана) до 1576 р. (Разрядная книга 1475-1598. – М., 1966. – С. 266; Флоря Б.Н. Россия и походы запорожцев. – С. 216 – 218).
В. Брехуненко
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 419 – 434.