[Рец.] И.И.Дитятин. Статьи по истории русского права

Михайло Грушевський

СПб., 1896, ст. 1 + 632 + портрет

Збірник сей містить статті з історії права покійного професора й публіциста Івана Дитятина (помер 1892); улюбленою темою небіжчика була громадська самоуправа, спеціально – міська; їй були присвячені його більші праці, вона ж займає переважне місце і в сім томі (організація міська в Росії XVIII – XIX вв., земські собори, Комісія 1767 p.).

Займаючись головно державою Московською й імперським періодом, статті сі цікаві нам лише своїми екскурсами в історію Давньої Русі. Так, в статті «До історії місцевої адміністрації» автор ставить тезу, зовсім справедливу, що самоуправа громадська існувала в землях давньої Руської держави від початку, ще в часи докняжі, і що княжа власть, чи то князів вибираних, що самі були лише органом громадської самоуправи, чи князів-володарів (що підбивали землю) не виключала громадської самоуправи в сфері суду.

Стаття користає переважно вже з готових виводів історичної літератури, популяризує їх в певній мірі, написана жваво й талановито й уживає широко аналогії з права інших слов’янських народів і з пізніших фактів В[еликого] кн[язівства] Литовського й Московського.

Доторкається Давньої Русі й цікава публіцистично-наукова стаття (публіцистичну закраску, з звичайним автору поступовим і свободолюбним характером, більш або менш мають й інші статті сього збірника) «Коли й чому появилася незгода в Росії між верствами, що «командують» і «народом»?» (термінологія московського слов’янофільського часопису «Русь» Ів[ана] Аксакова), де автор виступає проти слов’янофільської ідеалізації московської, допетровської Росії й доводить брак громадської солідарності, гармонії від найдавніших часів; але займається він тут головно Москвою, а з Давньої Русі – здебільшого Новгородом, Псковом і то небагато.

Цікава стаття «Найвища власть в Росії XVIII в.» застановляється над висловленим в російськім кодексі принципом, що власть імператора хоч необмежена і самодержавна, обов’язкова лише в проявах згідних з законом, і доводить чисто суб’єктивний характер сієї власті в XVIII в.

З інших статей занотуємо ще «Царський шинок (кабак) Московської держави», присвячений ще експлуатації горілчаної регалії в царстві Московськім.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XI. – Кн. 3. – С. 12 – 13 (Бібліографія).

Дитятін Іван Іванович (1847 – 1892) – російський історик, юрист й теоретик права, видатний дослідник міського самоуправління. Належав до державницької школи в російській історіографії. Професор Харківського університету (1878 – 1887). Рецензована М.Грушевським робота – найзначніша праця І.Дитятіна.

…термінологія московського слов’янофільського часопису «Русь» Ів[ана] Аксакова… – «Русь», російська націоналістична газета, що видавав відомий слов’янофіл І.Аксаков (1880 – 1886).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 73 – 74.