[Рец.] Monumenta medii aevi historica, res gestas Poloniae illustrantia, t. 15

Михайло Грушевський

continet: Rationes curiae Vladislai Jagiellonis et Hedvigis regum Poloniae 1388 – 1420 (Pomniki dziejowe wieków średnich do objaśnienia rzeczy polskich służące, t. XV, zawiera: Rachunki dworu króla Władysława Jagiełły і królowej Jadwigi z lat 1388 do 1420 wydał Dr. Franciszek Piekosiński).

Краків, 1896, ст. VIII + 616, 4°

Ся найновіша публікація Історичної комісії Краківської академії має заступити витяги з рахунків Ягайлового двору, виданих в перекладі тому сорок літ Пшездзєцьким (Życie domowe Jadwigi і Jagiełły, 1854, перед тим в «Бібліотеці Варшавській», 1852 р.): д-р Пекосінський з поручения Академії зібрав оригінали, що з них користав Пшездзєцький (лише два менших реєстри, не знайшовши оригіналів, мусив він передрукувати в тій формі, в якій подав їх був Пшездзєцький, в кінці збірника), і доповнив їх кількома новознайденими реєстрами (в бібл[іотеці] Павліковських і Оссолінських). Таким способом зложився значний том, що кілька разів більший від публікації Пшездзєцького.

Надана йому назва не зовсім відповідає змісту, бо спеціально двірські рахунки представляють реєстри королівських переїздів (stationes), тимчасом як в інших записки щодо двору королівського стрічаються лише почасти – частіше (як в реєстрах скарбника та ще прокуратора краківського) або рідше – зовсім рідко (як в реєстрах різних провінціальних прокураторів). Обіймають вони час, як означено, від р[оку] 1388 до р[оку] 1420, але з великими недостачами, бо взагалі сі матеріали мають характер уривкових останків.

Попри загальніший інтерес, напр., для тодішньої культури, для археології, записки сих реєстрів містять в собі багато вказівок історичних для часів з 1393 – 1420 р[оків]: про особи, що перебували на дворі Ягайловім, про посольства, висилання до походу; з сього погляду, виїмки, видані Пшездзєцьким, використовувались вже для історії руських земель в кінці XIV і початку XV в., і нове, повніше і більш наукове видання (в оригіналах) сих реєстрів є втішною новинкою і для нашої історіографії. Реєстри місцеві всі належать до польської (малопольської) території і для нас цікаві головно лише тими видатками двірськими. Долучений індекс імен власних полегшує користання для студій історичних, а покажчик речовий має значну цікавість археологічну.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XII. – Кн. 4. – С. 20 – 21 (Бібліографія).

Пекосінський Франциск (Pіеkosiński Franciszek, 1844 – 1906) – польський історик, геральдик і правник. Професор Яґеллонського університету в Кракові.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 163.