[Рец.] Обзор истории русского права проф. М.Ф.Владимирского-Буданова

Михайло Грушевський

Издание третье с дополнениями, К., 1900, ст. VII+667+II

Курс історії проф[есора] Буданова вийшов третім виданням. Займаючи авторитетну позицію в науці, сей курс зістається, властиво, й досі одиноким як підручник, змагаючи до можливої повноти системи. Щоправда, ся повнота – тільки релятивна. Автор сам зазначає, що в книжку сю не увійшла історія русько-литовського права – з огляду на характер книги як університетського підручника. Нема тут – і сей брак уже нічим не мотивується, і права українського пізніших часів. Тим часом се має бути історія національного права «русского» (а не історія права «руської держави») – с. 3, і тому не містить прав інших національних прав Російської держави.

Шан[овний] автор стоїть, як бачимо, на тій же неконсеквенції, на якій досі стоїть переважна маса російських дослідників – підміняючи поняття «руського народу» (правильно треба б казати: руських народів) поняттям великоруської народності, і без підстави аннектуючи її давню руську (українсько-руську) історію. Ся основна похибка, котру щойно починають спостерігати декотрі з російських дослідників (див. «Записки», т. XXXVII, бібліографія], с. 8), занадто загальна (пор. попередню рецензію), аби її ставити в вину д[обродію] Буданову, хоч як вихованець Києва він міг скорше зорієнтуватися в ній, ніж дослідники, що ніколи не стикалися з українським питанням у науці.

Видання зветься доповненим – автор дійсно вложив в нього дещо праці. Окрім таких більш формальних доповнень, як у покажчиках літератури (сі покажчики і тепер ще полишають дещо до бажання), ми знаходимо наново написані уступи. Не запускаючися в перегляд поглядів автора (на се б не вистало місця в нашій рецензії), ми занотуємо, власне, найбільше інтересне для нас з сих доповнень.

На с. 12–14 читаємо екскурс в давню руську термінологію: автор доводить, що поняттю «держава» відповідає в давній літературі слово «земля» і толкує се зі становища земської теорії, взагалі сильно акцентованої в його курсі.

На с. 38–39 – невеликі, але інтересні нотки про закупів і ізорників.

На с. 48–93 – полеміка з проф[есором] Сергеєвичем щодо боярської думи (нові додатки автора переважно мають полемічний характер, і львина пайка сеї полеміки в питаннях давнього руського права припадає на долю, власне, проф[есора] Сергеєвича – поруч проф[есора] Буданова, найавторитетнішого дослідника руського права).

На с. 56–62 – про поняття віча, про відносини пригородів до города, тут же (с. 62) автор пробує довести, що віча збиралися періодично, але мені здається, що підстави для такого припущення, на які вказує автор, заслабі.

На с. 314–315 борониться руський характер «покоры» (полеміка з пр[офесором] Дамбковським).

На с. 448 – про маєткові відносини супругів.

На с. 474–482, 489 – про ряд і спадщинне право взагалі.

На с. 632–633 – про організацію староруського суду.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 39. – Кн. 1. – С. 3 – 5 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 241, арк. 1–3. Підпис: М Грушевський.

Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович (1838-1916) – дослідник староруського права, археограф.

…див. «Записки», т. XXXVII, бібл[іографія], с. 8… – йдеться про працю: Грушевський М. [Рецензія] Русская история с древнейших времен до смутного времени. Сборник статей, изданный под редакцией В.Н.Сторожева, вып. I (Библиотека для самообразования. XIII, Москва, 1898,16, с. ХХІІ+2+657. // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 37. – С. 8 – 10.

…пр[офесором] Дамбковським – Дамбковсъкий (Dąbkowski) Пшемислав (1877–1950) – польський дослідник історії права. В 1910– 1919 pp.– професор Львівського університету, в 1919–1920 pp. – професор Варшавського університету, в 1920–1921 pp. – професор у Католицькому університеті в Любліні, в 1939–1941 pp. – професор Львівського університету. Член Краківської академії наук, Варшавського наукового товариства, Львівського наукового товариства та ін.

Основні праці: «Zemsta, okup і pokora па Rusi Halickiej w wieku XV і pierwszej polowie wieku XVI» (1898), «O utwierdzeniu umów pod grozą łajania wprawiepolskim średniowiecznym» (1903), «Rys urządzeń pocztowych wdawnej Polsce» (1903), «Rękojemstwo w prawie polskim średniowiecznym» (1904), «Litkup» (1907), «Prawo prywatne polskie» (t. 1–2, 1910–1911), «Dobra radowe і nabyte w prawie litewskim» (1916), Szkice z życia szlachty sanockiej w XVstuleciu Lwów (1922).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 146 – 147.