[Рец.] А.Шахматов. Начальный летописный свод и его источники

Михайло Грушевський

Юбилейный сборник В.Ф.Миллера, 1900, ст. 1 – 9, 4°

Ся стаття – замітка шановного академіка – дає тимчасовий комунікат про нові його спостереження над складом Найдавнішої літописі, а властиво, новгородської редакції «Повісті врем[енних] літ» («Начальный свод», по термінології автора, (В) по схемі, котру я дав у своїм екскурсі в І т. «Іст[орії] Укр[аїни]-Руси»).

В своїй розвідці «О Начальном киевском летописном своде» (1897, див. «Записки», т. XXV) він довів, що новгородська редакція «Повісті…» старша від версії Найдавнішої літописі («Повісті…», по його термінології, (Н-О.) по моїй схемі), але сама вже має сліди пізніших доповнень, як вставки з Амартола і хронологічні дати. Се питання, котре я в своїй рецензії на ту його статтю зазначив як справу до ближчого роз’яснення, бере під розвагу автор у сім своїм комунікаті.

В однім із збірників поч[атку] XV в. (Троїцьк[ий], [ч.] 728), що своїм складом пригадує т. зв. Еллінський літописець 2-ї редакції, він знайшов записку про руський похід на Царгород, стилізовану так, що дата 920 р. (означає початок царювання Романа) могла бути легко взята за дату сього походу. Відси автор виводить, що свої звістки з Амартола й дати редакція В взяла з одної з версій Еллінського літописця, прототипу збірки Троїцької, ч. 728 і подібної до неї Ундольського, 1, незалежного від 1 і 2 ред[акцій] Еллін[ського] літописця.

Другий здогад автора – що первісна редакція «Повісті…» (А) користала з якоїсь біблійно-апокрифічної історії, котрої скорочення маємо в «Промові філософа» до св[ятого] Володимира. Одначе сі запозичення дуже непевні, а так само й непевне, чи історія розселення людей і історія Володимира (а з тим і «Промова філософа») входили в склад первісної «Повісті…», як думає автор. Я уважав би правдоподібнішим, що ся первісна редакція кінчилася з Ігоревою смертю.

Щодо запозичення «Повісті…» (В) з Еллінського літописця, то признаючи се можливим, не думаю, аби поки що можна се уважати чимсь більшим від гіпотези. Доводи шан[овного] автора, що записка Троїцьк[ого], [ч.] 728 не могла бути зачерпнена з «Повісті…» (В), признаюся, мене не переконують.

Заразом автор висловляє коротко результати своїх дослідів над Еллінським літописцем: різні редакції і версії його – се скорочення просторої енциклопедії (туди входили: старозавітні історичні книги, декотрі пророки, м[іж] ін[ших] Даниїл з «Толкуванням…» Іполіта, «Хроніка» Амартола з продовженням, Малали з вставками, м[іж] ін[ших] з «Александрією»); вона зладжена в Болгарії й звідти перенесена на Русь в XI в. Редакція, що була прототипом Троїцького, [ч.] 728, користала з первісної «Повісті…» (А). Сі інтересні виводи автора подаю без всяких заміток – зачекаємо на ширші вияснення.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 40. – Кн. 2. – С. 2 – 3 (Бібліографія).

Се питання, котре я в своїй рецензії на ту його статтю зазначив… – йдеться про рецензію М.Грушевського, опубліковану в: ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 25. – С. 8 – 12 (Бібліографія).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 155.