[Рец.] О źródłach heraldyki ruskiej
Михайло Грушевський
Skreślił dr. Franciszek Piekosiński ("Rozprawy akad[emii] umiejętn[ości]". Wydział hist[oryczno]-fіl[ozoficzny], XXXVIII)
З сеї статті здана вже була справа – в справозданні з того тому «Rozpraw» (в поперднім томі), і я тут хочу піднести тільки одну справу. Іде мова про руські геральдичні знаки, але й д[октор] Пекосінський в своїй репліці й інші учасники спору на сім пункті показали дуже неповні відомості. Я сеї справи, котрою ніколи спеціально не займався, теж не маю наміру вичерпувати, але хочу піднести деякі занадто сильні прогалини або помилки в поглядах д[октора] Пекосінського.
І так д[октор] П[екосінський] свято переконаний (с. 203–204), що руські бояри не мали печаток, так що, на його гадку, коли кн[язь] Дмитро-Любарт укладав умову з Казимиром, прийшлося на гвалт робити їм печатки ad hoc. Шан[овний] автор, очевидно, забув (чи не знає?) звісного факту, що уже в X в. руські купці і княжі посланці мали золоті й срібні печатки, які служили для посвідчення їх осіб, і очевидно, – мали на собі певні знаки власності (Hausmarken).
Подібні печатки заховалися до нас в староруських перстнях в досить значному числі (публіковані у Кондакова «Рус[ские] клады…», І, «Рус[ские] древности…», V і мною в «Записках», т. XXV).
Коли йде мова про геральдичні знаки, то треба знати знаки на київських монетах – з іменами Володимира, Святополка, Ярослава і Володимира Ольгердовича; знаки сі, зрештою, мають свою велику літературу.
Коли йде мова про руські печатки й геральдичні знаки, не можуть бути полишені на боці дорогичинські пломби (що мають теж свою літературу); тут в великім числі приходять і кириличні букви, за котрими так попитує д[октор] Пекосінський.
А не знаючи того всього, на підставі коментування зовсім невиразного тексту видавати категоричні суди про неіснування руської геральдики – буде, не знаю, чи po-krakowsk-и чи nіе po-krakowsk-и (див. с. 188 статті), але в усякім разі не науково.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 41. – Кн. 3. – С. 4 – 5 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 46, арк. 173–174. Підпис: М.Грушевський.
Пекосінський (Piekosiński) Францішек (1844-1906) – історик польського середньовічного права, видавець джерел.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 162.