[Рец.] Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа
Михайло Грушевський
т. XXI, Тифлис, 1896, ст. XLII+200+78+328+l;
т. XXII, 1897, ст. XII+216+72+V+247+42
В XI т[омі] наших «Записок» була подана коротенька замітка про перших двадцять томів сього цінного, особливо для етнології й фольклору, видання. В двох дальших томах занотуємо чималу (75 ст[орінок]) розвідку д[обродія] Мельнікова-Разведенкова «Боспор Киммерийский в эпоху Спартокидов» (т. XXI), присвячену головно політичній історії; розвідка оперта на джерелах, але література використана не повно, що, зрештою, і тяжко вимагати.
В XXII т[омі] д[обродій] Джанашвілі подав витяги з грузинських хронік – відомості про Північний Кавказ і дальші північні землі до 1739 р[оку], де є чимало інтересного для історії Русі. Далі стаття д[обродія] Сисоєва (про нахідки в могилі коло с[таниці] Курджипської і «Курджипский курган и его древности») – нахідки т[ак] зв[аного] скитсько-сарматського типу, досить багаті, між іншим одна золота річ (автор думає, що дзвоник) з образками варварів. Нарешті, стаття д[обродія] Карпинського про останки билинної поезії у терських козаків.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 26. – Кн. 6. – С. 51 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 243, арк. 52–52 зв. Підпис: М.Г.
«Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа» – видання Управління Кавказького учбового округу, ініційоване його попечителем К.Яновським. Виходило з перервами в 1881–1915 pp. (1–44 випуски) та в 1926 р. (45 випуск) і в 1929 р. (46 випуск).
…д[обродія] Мельнікова-Разведенкова… – Мельніков-Разведенков Степан Хомич (1864 – ?) – педагог, археолог. Закінчив Санкт-Петербурзький університет. Організатор середніх навчальних закладів, Ставропольської чоловічої гімназії. Автор статей з педагогіки та археології Кавказького краю, Війська Донського. Йдеться про статтю «Боспор Киммерийский в эпоху Спартокидов» («Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа», 1896 г., отд. I, с. 1–75).
…д[oбpoдій] Джанашвілі… – Джанашвілі Мосе Георгієвич (1855– 1934) – історик Грузії. Автор багатьох наукових, науково-популярних праць з історії, етнографії та лінгвістики Грузії, в т.ч. «История Грузии» (1875), «Абхазия и абхазцы» (1895), «Известия грузинских летописей и историков о Северном Кавказе и России» (1897), «История грузинской церкви. Кн. 1. Обращение квартвельцев (1898), «К материалам по историческим древностям Грузии и России: Заметки. Переводы и комментарии» (1912), «Царица Тамара» (1917), «История Осетии» (1917).
…д[обродія] Сисоєва… – Сисоєв Василь Михайлович (1864 – після 1905) – археолог, історик та краєзнавець. Працював учителем у Катеринодарській гімназії, був співробітником Кубанського статистичного комітету. Один із засновників та перший голова Товариства шанувальників вивчення Кубанської області. Член-кореспондент Московського археологічного товариства. Дослідив та описав понад 240 дольменів та курганів у Закубанні, Карачаї, Теберді.
Основні праці: «Курджипский курган. Раскопки В.Н.Сисоева» (1896), «Краткий археологический очерк Кубанской области и Черноморской губернии» (1898), «Отчет о раскопках в Карачае – Карт-Джурте и на Индыше в 1898 г.» (1898), «Очерки из истории Тмутараканского княжества» (1899), «Эльбрус: Географический очерк, составленный по сочинениям Абиха, Пастухова, Динника и др. с приложениями» (1900), «Пещера близ Фанагорийского посёлка и местечка Горячий Ключ» (1902), «Карачай в географическом, бытовом и историческом отношениях» (1913), «Поездка в Армению в 1907–1908 гг.» (1916), «Тюркское население Азербайджана в XVII веке» (1926), «К вопросу об издании Гюлистан-и Ирам А. – К. – А. Бакиханова» (1928), «Нахичевань на Араксе и древности Нахичеванской автономной социалистической республики» (1928).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 64.