[Рец.] Собрание Б.И. и В.Н.Ханенко
Михайло Грушевський
– collection B.Khanenko. Древности Приднепровья – Antiquités de la region du Dnipre. Вип. I–III, K., 1899-1900, 4°
Під таким титулом почала виходити в Києві опись музею Бориса Ханенка; досі маємо три зошити сеї публікації, й вони дають поняття про значний науковий інтерес сеї колекції.
Д[обродій] Ханенко приймає класифікацію пам’яток Нідерле: пам’ятки передісторичні, з часів перед Великим рухом народів, з Великого руху і пізніших часів аж до заведення християнства; відповідно до того ділить він матеріал і в своїй публікації.
В І зошиті, найменшім з усіх (ст. 15+12 табл.), описуються предмети кам’яної й бронзової культури. На жаль, при багатьох предметах не вказано місця й обставин нахідки або вказано занадто загально (Київська губ., Катеринославська губ., і т. ін.); було б пожадано, аби замість вступних оглядів видавець розширив такі спеціальні вказівки. З опублікування предметів інтересна сокирка з політерованого каменю, в формі бронзового келейка (з Вінницького пов[іту], III, ч. 55), глиняні фігурки й орнаментовані (дуже подібні до подільських, з розкопок Осовського) горнці з розкопок Хвойки з Києва й околиць Трипілля (подекуди без докладних вказівок місця – табл. VI–VIII), досить велика колекція бронзи (табл. X–XII) і особливо дуже інтересна, можна сказати – перша в тім роді – колекція інструментів з міді (табл. X, ч. 1–8): 7 сокирок, 2 серпи, 2 списи, 1 долото – головно з київського побережжя Дніпра – знову місця вказані дуже недокладно; ся недокладність ще більша при предметах бронзових, і вона в дуже значній мірі уймає вартості в публікації. Треба також жалувати, що видавець нічого не каже, чи метал предметів, описаних у нього як мідяні, був аналізований хімічно і які були результати сеї аналізи – в сій справі се дуже важно.
Два дальші випуски (ст. 44+37 табл., ст. 31+10+табл. 38–63) присвячені старинностям т. зв. скитсько-сарматським і творять одну цілість: випуск третій описує предмети, що прийшли в колекцію д[обродія] Х[аненка] пізніше, або аналогічні предмети з інших колекцій. Поділяються вони всі на дві категорії: предмети з певних розкопок і предмети з різних місць, куплених від антикварів.
Перше місце належить тут могилам з-над Сули, розкопаним в 1897–1899 pp. д[обродієм] Мазаракі (в вип. II і ІІІ), з дуже багатими характерними нахідками, аналогічними з т. зв. скитсько-сарматськими могилами коло Дніпрових порогів; аналогічні, але бідніші предметами могили з Черкаського й Чигиринського повітів. Видавець подає на початку кождого випуску короткі описи розкопок, а потім осібно каталог предметів як пояснення до таблиць; описи розкопок, хоч короткі, переважно досить докладні (дуже загальні, без докладного означення предметів, описи на с. 11–13 в вип. II), але користуватися ними тим трудно, що предмети з певної розкопки подані не разом, а всуміш, скласифіковані видавцем і в такій системі подані на таблицях, отже, приходиться поодинокі предмети шукати, і то часом з значними трудностями, по різних таблицях, і вражіння цілості пропадає. Приналежність деяких предметів при тім зістається неясною.
Для предметів, що не належать до описаних розкопок, видавець вказує місця, але занадто загально, без всяких ближчих пояснень. З-поза колекції д[обродія] Ханенка описані тут збірки І.Линниченка і Е.Зноско-Боровського; на жаль, про обставини нахідок предметів сеї остатньої колекції нема ніяких вказівок, хоч пок[ійний] збирач, здається, вів досить докладні записи. Деякі з предметів, на мій погляд, хибно зачислені до «скитсько-сарматської» культури (хоч би в конвенціональнім розумінні), такі, н[а]пр[иклад], предмети ч. 465 і 466.
На дальший (IV) випуск видавець заповідає предмети з часів руху народів; ще більший інтерес для нас матиме публікація предметів староруської культури й штуки, котрими колекція Ханенка дуже багата. Пожадати тільки, аби деякі хиби дотеперішніх випусків були усунені в дальших; аби видавець давав можливо якнайдокладніші вказівки про місце й обставини нахідки кождого предмета, і групував їх не по категоріям і родам предмета, а відповідно до спільності їх нахідки й місцевого походження. Для деяких предметів треба би заступити фототипічний спосіб репродукції рисунками. Се все побільшить наукову вартість публікації д[обродія] Ханенка й поставить її між найважнішими для історії нашої культури й штуки виданнями.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 42. – Кн. 4. – С. 2 – 4 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 134–136. Підпис: М.Грушевський.
Ханенко Богдан Іванович (1849-1917) – промисловець, колекціонер, меценат, археолог, почесний член Петербурзької академії мистецтв (1910), громадський діяч.
Ханенко (дівоче прізвище – Терещенко) Варвара Миколаївна (1848-1922) – дружина колекціонера.
Древности Приднепровья. Собрание Б.И. u В.Н. Ханенко – каталог-альбом, спільне видання подружжя Ханенків; протягом 1899–1907 pp. вийшло шість випусків:
Вып. 1: Каменный и бронзовый века. 1899. [2], 15 с; 12 л. илл.;
Вып. 2: Эпоха, предшествующая Великому переселению народов. [Ч. 1]. 1899. [2], 44 с. с илл.; 37 л. илл.;
Вып. 3… (Ч. 2). 1900. [2], 22 с. с илл.; 17 л. илл.;
Вып. 4: Эпоха Великого переселения народов. 1901. [2], 30 с. с илл.; 20 л. илл.;
Вып. 5: Эпоха славянская (VI–XIII в.). 1902. [2], VI, 64 с. с илл.; 40 л. илл.; С. I–VI: Антонович В. Черты быта славян по курганным раскопкам;
Вып. 6: 1907. [2], 44 с. с илл.; 42 л. илл.).
…з розкопок Оссовського… – Оссовський (Ossowski) Готфрид Йосипович (1835–1897) – польський геолог та археолог, родом з Київщини.
…д[обродієм] Мазаракі… – Мазаракі Сергій Аркадійович (бл.1855– 1912) – український художник, археолог-аматор.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 38 – 39.