Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Молотівське срібло (3)

Михайло Грушевський

Про сей скарб я вже подав ближчі звістки й рисунки цікавіших речей в XXV т. «Записок». Інтерес сеї нахідки, що містила в собі 5 наручників, 2 пари ковтків, 6 перстенів та 65 чеських монет В’ячеслава ІІ та Іоана І, лежить в тім, що маємо в ній кілька типових речей давнього руського артистичного промислу, докладно датованих – згаданими монетами, отже, серединою XIV віку. Такими типовими речами треба особливо признати наручник, зложений з двох половинок, з схематичними рисунками птиць, і дві пари ковтків з трьома галками і перстень з крученого дроту: вони належать до типів широко розповсюджених на всій території давньої Руської держави. В Галичині дотепер звісно таких находок небагато, і се одна причина того інтересу, який має ся нахідка, друге – ся дата: вона показує, що в Галичині давня руська штука жила аж до переходу її під польську зверхність.

Новістю виступають перстені з печатками, що мають, окрім «герба», – схематично зробленого птаха – ще й напись: печат (і)ванова, печат скочкова, третя з написсю не кириличною, котрої я не міг розібрати.

Ковтки мають іще той інтерес, що дають нову варіацію типу з трьома галками – т. зв. київського типу: більші ковтки мають галки бочілковаті, менші круглі, з поверхнею не ажуровою, а повною, висадженою ніби перлинами (імітованими з срібла). Коли взяти дотепер звісні варіації сього типу, то маємо вже кілька таких головних схем: поминаючи київські ковтки з насадженими на дріт кришталевими та шкляними, по три на кождім, коралинами, що дають нам першу, початкову форму сього типу, і починаючи від металічних (срібних і золотих) імітацій таких коралин, бо се доперва, властиво, те, що звемо типовим тригалочним ковтком, – ми маємо найпростішу форму в ковтках з круглими, гладкими галками, які знайшлися в могилі Смоленської губернії, датованій діргемами 1-ї пол[овини] X в. [[Императорский] российский исторический музей (московський), катал[ог] 1893 p., с. 121 (описую з автопсії); подібні ковтки з Мишкинського пов[іту] Ярославської губ[ернїї], ib[id]., с. 237 (видані у: Кондаков, Русские древности, V, с. 93).] Ся найпростіша форма дає осібний варіант в галочках жолудеватих або бочілковатих, звісних головно в східноєвропейських нахідках [Я вичислив їх кілька в згаданій статті в XXV т. «Записок [НТШ]».]. Початкова ж гладка галочка розвивається в трьох головних напрямах: а) вона прикрашується на поверхні філіграновим орнаментом, б) вона покривається горошкуватим орнаментом, що імітує перли, в) галочка стає ажурною; при тім часом сі три відміни початкової гладкої галки лучаться з собою: маємо галочки ажурні з перлами, з філіграновим і перловим орнаментом і т. ін.; зрідка намість перлин являються імітації більших камінців, ніби вставлених у галку [Див., напр., колекцію ковтків з київської нахідки, з оселі Єсикорського – [Кондаков], Русские клады, I, таб. IV.].

Молотівські ковтки належать до другої категорії – горошковатих, але її «перлини» не сидять густо одна коло одної, як на декотрих київських, а рідше, і при тім заховують докладно деталі імітації перлини [Якнайближче подібні я вказав видані у: Кондаков, Русские клады, I таб., IV, ч. 21 і у: Бобринский, Курганы [и случайные археологические находки] бл[из] м[естечка] Смелы, II, таб. XX, ч. 9 і 11.]. При тім форма галки – округла або бочілкувата, відрізняється від більш циліндричних галок київських ковтків. Коли сі київські ми можемо головно датувати XII або першою половиною XIII в., то молотівські дають нам варіант сього типу з 1-ї пол[овини] XIV в. Як цікаву їх прикмету треба піднести ще скобочки на галках більших ковтків, що служили для протягання наоколо галки намиста або привішування ланцюжків, як се бачимо на ковтках Великого Болгара: на київських ковтках таких скобочок не знаємо.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Молотівське срібло // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 31-32. – С. 3 – 4. Німецький переклад див.: Hruševśkyj M. Der Silberfund von Molotiv // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. XXXI-XXXII. – С. 13-14.

Автограф зберігається у: ЦДІАУЛ. – Ф. 401, oп. 1, спр. 42, арк. 100-101.

Микола Бандрівський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 359 – 360.