[Рец.] Die Heimat der Indogermanen

Михайло Грушевський

im Lichte der urgeschichtlichen Forschung,
von Dr. Matthäus Much, Берлін, 1902, с. IV+311

Автор виступає з своєю теорією індоєвропейської правітчини: вона лежала в Північно-Західній Європі, займаючи побережжя й острови Балтійського і Північного моря (з Данією й Швецією), до Гарца й Тюрінгського лісу, Рудних гір і західних виступів Карпат на полудні, до Одеру – на сході; звідси ще в кам’яній добі індоєвропейські племена розширилися до Альп і Балкан, зайняли Британські острови і т. д.

Свою теорію опирає автор виключно на археологічнім і антропологічнім аргументі – й дійсно в сім, себто в одностайності кам’яної культури і антропологічного типу вказаних країв, вона може знайти певне оправдання, та стрічається знову з іншими фактами, що сильно її противляться.

Але хто й не згодиться з останніми виводами автора й його теорією правітчини, з користю прочитає сю книжку з огляду на цікавий, зібраний тут археологічний матеріал. Так, н[а]пр[иклад], II розділ доводить місцеве походження європейського знаряддя з нефриту й хлоромеланіту (щодо ядеіту автор хоч мав би охоту, але таки не годен сього довести) й прикрас з туркуса; III розділ збирає матеріал про розповсюднення мальованої й орнаментованої спіральним орнаментом посуди т. зв. передмікенського типу (про українсько-руські нахідки автор черпає звістки з других і третіх рук, але про західні збирає цікавий матеріал); IV слідить розповсюднення домашніх звірят в кам’яній добі Центральної Європи, а долучена табличка дає погляд і на інші сусідні краї, і т. д.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 56. – Кн. 6. – С. 1 (Бібліографія).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 73.