Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Печатки з околиць Галича

Михайло Грушевський

Опублікувавши в XXXII т. «Записок» чотири олов’яні печатки з Галичини: три з старого Звенигорода і одну з Ступниці під Самбором, хочу тепер опублікувати ще три звісні мені – знайдені в околицях Галича (на долучених рисунках їх великість побільшена менш-більш удвоє).

1. Печатка олов’яна – діаметра 2, 2 – 2, 5 цм, з одного боку має погрудний образок Богородиці з піднятими руками і з Христом на колінах (отже, образок зовсім подібний до Звенигородських печаток з іменем Василія), сильно стертий; збоку напись сильно стерта (на негативі ретушована):

ΜΡ ΘΥ

CΚΕΠΗC

ΜΕΚΟCΜ(ΑΝ)

ΓΑΛΗΤ(Ζ)

ΗC

себто Μητήρ Θεού σκέπης με Κόσμαν Γαλήτζης, Мати Божа, сохрани мене Косьму єпископа галицького. Косьма єп[ископ] галицький (пискуп Кузма) дійсно згадується в Київській літописі під 1165 р, (Іпат., с. 359) і нема ніяких трудностей уважати сю печатку його печаткою.

Знайдена ся печатка в фундаментах…

Знайдена ся печатка в фундаментах церкви Св. Спаса за Луквою (див.: Отчет археол[огической] выставки, 1888 р., с. 22), переховується в музеї львівської Ставропігії.

2. Печатка олов’яна, подібна до попередньої, але іншими штампами вибита: з одного боку подібний образок Божої Матері з Христом (чи не був се патрональний образ галицької катедри?), ліпше захований, але гірше вироблений; коло німба Божої Матері (MP) Θ?; з другого боку:

Μ(Ρ) Θ?

CΚΕΠΟΙC

ΜΕΚΟCΜΑΝ

ΓΑΛΙΤΖ

ΗC

Себто Μητήρ Θεού σκέποις με Κόσμαν Γαλήτζης, Матір Божа, сохрани мене Косьму єпископа галицького – зміст, отже, той самий, але напись має деякі буквальні відміни: σκέποι? зам[ість] σκέπη? (на грецьких печатках взагалі σκεποις річ звичайна, σκέπησ рідша, як помилка зам[ість] σκέποις – бо читалося однаково і то і се: скепіс, див. Schlumberger, Sigillographie de І’empire byzantine, с. 41) зам[ість] Γαλήτζης. Вповні правдоподібно, що маємо печатку того самого єпископа.

Печатка ся знайдена в 1897 р. на…

Печатка ся знайдена в 1897 р. на ур[очищі] Крилосі коло Галича, першу звістку про неї подав проф. Шараневич в «Mittheilungen der k. k. Central-Commission fur Erforschung der hist[orische] Denkm[ale]», XXIII, с. 229, але при тім хибно відчитав напись; о. Петрушевич в своїй книжці: О соборной Богородичной церкви в городе Галиче, вып. І, с. 20, 1899, дуже остро напавши на проф. Шараневича за його помилку, сам, одначе, зробив деякі помилки в відчитанні і не хоче бачити тут печатку, а медаль (!). Переховується печатка у о. Петрушевича; рисунок зроблено з фотографії, даної о. Петрушевичем проф. Шараневичу.

3. Печатка олов’яна, діаметра 2 – 2, 2 цм, з одного боку образок Божої Матері зовсім того ж типу, що й попередні дві, тільки сей образок далеко тоншої роботи (але значно стертий); коло німба MP. ΘΥ. З другого боку образок святого в німбі, з довгою бородою, з двома оберненими долонями руками і написсю:

Ο

ΘΕ

Ο

ΔΟ

ΟC

отже, св. Теодосій; ціла печатка, як сказано, визначається дуже гарною роботою, але значно стерта.

Печатка ся знайдена на ур[очищі]…

Знайдена ся печатка на ур[очищі] Крилосі коло Галича (Отчет археологической] выставки, 1888, с. 22), переховується в музеї львівської Ставропігії; була відфотографована в числі інших предметів, виставлених на виставі Ставропігії 1888 р., на табл. І, під ч. 72, але в незвичайно малім, мікроскопійнім розмірі (самі таблиці були зроблені в 5 примірниках) [За ласкаве вижичення печаток і фотографій до сеї публікації складаю подяку сеньйору Ставропігії д-ру Іс[идору] Шараневичу.].


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Печатки з околиць Галича // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. XXXVIII. – Кн. VI. – С. 1 – 4.

У статті описані три олов’яні печатки-молібдули, виявлені на терені давнього Галича в кінці XIX ст. Дві з них (із церквища Спаса на Карпиці та з Крилоса) автор пов язує за написами з особою галицького єпископа Косьми. Щодо образу Божої Матері з Христом, наявного на всіх трьох молібдулах, він висловлює здогад, що це міг бути патрональний образ галицької катедри. Ярослав Пастернак, виявивши на території Крилоса (у розвідковій траншеї на захід від існуючої Успенської церкви) ще одну аналогічну, але гірше збережену печатку Косьми, погодився з цими двома гіпотезами М.Грушевського.

При цьому Я.Пастернак розвинув його аргументацію щодо атрибуції печаток єпископу Косьмі (Пастернак Я. Старий Галич. – Краків; Львів, 1944. – С. 200 – 202). Він також вважав, що образ на печатці «Знам’я Богородиці» (Влахернська Богородиця-Оранта з дитям на колінах) був узятий зі старого собору і вмурований у середню апсиду нинішньої крилоської церкви (Там само. – Табл. XVI, малюнок знизу). На жаль, фресковий медальйон з Богородицею-апсидою було зафарбовано в 1991 р. з дозволу церковної громади с. Крилос. Третю печатку зі св. Теодосієм Я.Пастернак пов’язував з ім’ям незнаного ближче галицького владики (Там само. – С. 199).

У 1999 р. на дитинці давнього Галича, в Крилосі, було виявлено різьблений камінь із кириличними написами, один з яких відчитано: «Господи, Кузьма писав… і, як вважають першовідкривачі, належить галицькому єпископові Косьмі (Космасу, Кузьмі): Вуйцик В., Лукомський Ю., Петрик В. Різьблений камінь XII ст. з галицького дитинця // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2000. – Вип. 4. – С. 324 – 326. Проте В.Александрович висловив припущення, що авторство цього напису може належати місцевому різьбяреві Кузьмі (Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів, 1999. – С. 51 – 52).

Знаходження першої молібдули при дослідженні церквища Спаса на Карпиці підтверджує гіпотезу про те, що саме тут була резиденція галицького князя Володимирка Володаревича і його сина Ярослава Осмомисла, коли єпископську кафедру в Галичі обіймав Косьма.

Ю.Лукомський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 322 – 324.