[Рец.] Die indogermanische Frage archäologisch beantwortet

Михайло Грушевський

Von professor dr. Gustaf Kossina.
"Zeitschrift für Ethnologie", 1902, с. 161 – 222.

Д[окто]р Коссіна, «не будучи нескромним», з великим натиском підносить, що його відчит на касельськім з'їзді 1895 [р.] про передісторичне розпросторення германців впровадив нову методу прецизного археологічного досліду в студіювання передісторичних часів індогерманців. Тим більше злий він на д[окто]ра Муха, що в вищезгаданій книжці «виліз вповні по його плечах», зробивши з його правітчини германців правітчину індоєвропейців, і при тім вповні замовчав працю д[окто]ра Коссіни.

Д[окто]р Коссіна також ідентифікує правітчину германців (Північну Німеччину) з індоєвропейською, але потрапить то інакше скомбінувати й на інших, sichersten und in den Einzelheiten bestimmtesten Aufklärungen оперти, ніж зробив то д[окто]р Мух в своїй книжці, котру д[окто]р К[оссіна] в своїй статті сильно натягає.

В аргументацію проф[есора] Коссіни не буду входити – праця його має інтерес методологічний, і то негативний. Автор виступав і в сій статті виступає одним з найбільше рішучих репрезентантів скептичного погляду на вартість лінгвістичних виводів для передісторичних дослідів, взагалі тепер дуже розповсюдненого серед археологів і антропологів. Методи лінгвістів, розуміється, потрібують поправок і контролі, але всі скептичні замітки антропологів і археологів тратять всяке вражіння на лінгвістів, коли на місце лінгвістичних елюкубрацій археологи й антропологи дають такі свої композиції, як книга д[окто]ра Муха або ся стаття д[окто]ра Коссіни.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 56. – Кн. 6. – С. 2 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 72. Підпис: М.Грушевський.

Коссіна (Kossina) Густав (1858-1931) – німецький філолог, професор германської археології в Берлінському університеті. Був знаним дослідником доісторичного періоду та засновником так званого «методу археології поселень», ідеї якого були близькими до націонал-соціалістичної ідеології. Вважається попередником нацистської «пропагандистської археології». Був видавцем журналу «Mannus» (1909–1942) та засновником Бібліотеки Маннус. Основні праці: «Grougartacher und Russener Stil. Zeitschrift für Ethnologie» (1908), «Die deutsche Vorgeschichte, eine hervorragend nationale Wissenschaft Curt Kabitzsch Verlag» (1912), «Die Herkunft der Germanen. Zur Methode der Siedlungsarchäologie» (1911), «Der Goldfund vom Messingwerk bei Eberswalde und die goldenen Kultgefäße der Germanen» (1913), «Die deutsche Ostmark, ein Heimatboden der Germanen» (1919), «Altgermanische Kulturhuhe. Eine Einführung in die deutsche Vor- und Friihgeschichte» (1935), «Ursprung und Verbreitung der Germanen in vor- und frühgeschichtlicher Zeit» (1936).

Мух Mameyc (1832–1909) – археолог. Був куратором Головної комісії мистецтва та історичних пам'яток у Відні, редактором Антропологічного товариства у Відні. Працював на розкопках в Австрії та Моравії. Автор праць: «Kupferzeit in Europa und ihr Verhaltniss zur Kultur der Indogermanen» (1886), «Kunsthistorischer Atlas» (1889), «Die Heimat der Indogermanen in Lichte der Urgeschichtlichen Forschung» (1902) та ін.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 51.