[Рец.] И.А.Линниченко и В.В.Хвойко. Сосуды со знаками из находок на площадках трипольской культуры
Михайло Грушевський
("Записки" Одеського історич[ного] тов[ариства], XXIII, 1901, с. 199 – 202)
Находка орнаментированных костей мамонта (ibid., с. 203 – 206)
И.А.Линниченко. О новейших раскопках г. Хвойка (ibid., с. 68 – 76)
Всі отсі статті подають різні причинки з розкопок д. Хвойка в Київщині: в першій д. Линниченко подає коротенькі звістки про т. зв. трипільську культуру, віднайдену д. Хвойком, і спеціально спиняється над якимись загадковими «знаками» на горнятках сеї культури і «надписсю», як він її зве, одного горнятка, та подає їх фотографічні копії.
В другій обговорює він коротенько нахідку мамонтового сікача з різьбленим орнаментом звісних розкопок Кирилівської улиці в Києві, не запускаючись в ближчу аналізу її (далеко цінніша розвідка про сі нахідки д. Вовка, призначена до «Матеріалів до укр[аїнської] етнології», на жаль, досі не вийшла в виданнях Наук[ового] товариства ім. Шевченка).
В третій коротенько обговорюється кілька різнорідних розкопок з Київщини [Похорон з кінською головою і в долішній верстві – фарбовані кістяки під Мирівкою Київського п[овіту] – палені могили досить пізньої металічної культури і тут же похорон «слов’янського типу» (довгоголові, 73–74, 78) – коло Зарубинець (старого Заруба), похорон й палені могили ранньої металічної культури коло с. Ромашків, скитські могили в Золотоніськім пов[іті]. На жаль, брак всяких рисунків дуже утрудняє орієнтування в сих, дуже інтересних зрештою, тільки занадто коротенько описаних нахідках.], між ними кілька точків в околиці Трипілля й нахідки аналогічної культури з-над Тікича В.Доманицького.
Читаючи сі досить припадкові, уривкові звістки, приходиться себе не знати в котрий раз питати – коли ж нарешті діждемося ми відповідного описання й видання тих знахідок д. Хвойка. Близько десять літ ідуть вони; скільки можемо судити – їх аналіза відкриває нам цілі нові сторони культурної історії Подніпров’я, а й досі ми не маємо майже нічого, окрім тимчасових комунікатів. Де ж дневники розкопок, де ж видання предметів, коли ж діждемося їх? Навіть найліпше, що ми мали досі, як розвідка д. Вовка в «Матеріалах до укр[аїнсько-]руської етнології» про кирилівські нахідки, можуть уважатися тільки вступом до таких публікацій, і крайній вже час їх бачити.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 45. – Кн. 1. – С. 1 – 2 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 237, арк. 19-22. Підпис: М.Г.
Линниченко Іван Андрійович (1857-1926) – історик, історіограф, архівознавець, колекціонер.
Хвойка Вікентій В'ячеславович (1850-1914) – український археолог чеського походження.
«Записки» Одеського історичного товариства – «Записки Одесского общества истории и древностей» – неперіодичне видання Одеського товариства історії та старожитностей, яке виходило в Одесі протягом 1844–1919 pp.
…В.Доманицького – Доманицький Василь Миколайович (1877– 1910) – історик, літературознавець, публіцист, політичний і громадський діяч, основоположник кооперативного руху в Україні.
…як розвідка д. Вовка в «Матеріалах до укр[аїнсько-]руської етнології» про кирилівські нахідки… – йдеться про працю: Вовк Хв. Передісторичні знахідки на Кирилівській улиці у Київі // Матеріали до українсько-руської етнології. – Львів, 1899. – Том І. – С. 1 – 32.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 43.