«З церкви темної я вийшов ...»

Михайло Грушевський

З церкви темної я вийшов – вечір тихо догорає,

Скрізь навколо воля й тиша, тільки дзвони десь лунають.

Все сумне, недуже, кволе я покинув за дверима

І тепер дививсь навколо знову ясними очима.

Ожили надії чисті; чую сили дужі нові;

Знову сяє світ троїстий віри, правди і любові…

Хоч один зостатись мушу на зневагу – не боюся!

Поки дзвони будять душу, я не звомплю, не схилюся!

[1892]

Примітки

Перша публікація – за автографом: ІЛ. – Ф. 77. – Од. зб. 124. – Арк. 27.

Аркуш з автографом цього вірша зберігається у фонді О.Кониського у складі збірки автографів українських письменників. Вгорі аркуша запис рукою О.Кониського, який дає інформацію для приблизного датування вірша: «Грушевський Михайло (Заволока), автор передмови до «Одисеї», «Истории Киевской земли» і інч.». Згадана передмова до перекладу Гомерової поеми українською мовою, який здійснив П.Ніщинський (Петро Байда), датована лютим 1890 р. (детальніше див. коментар до передмови у цьому виданні. – Т. 11. – C. 694–695). Друга названа праця – «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия» – об’ємне наукове дослідження М.Грушевського, удостоєне золотої медалі, вийшло друком наприкінці жовтня 1891 р. Таким чином, поезію «З церкви темної я вийшов…» датуємо приблизно 1892 роком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 66.