«По морю йшов Ти, наче по суші...»

Михайло Грушевський

По морю йшов Ти, наче по суші,

Боже наш, і води не ворушив.

Ходим ми по землі, буйні ще хвилі

Трохи, трохи що нас не залили.

Хвилі гонить і старий наш ворог,

Древній змій той, облесник лукавий,

Хвилі гонить високі і другий –

Мир привабний, химерно-ласкавий,

А ще вищі – домовий наш грішник,

Наше тіло розпутне й розкішне!

Боже, слово своє проречи ти,

Втихомир їх, скажи їм спочити,

Щоб без ляку, сміливо ходою

Нам безпечно піти за Тобою!

1888.IX.4.

Примітки

Перша публікація – за автографом: ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 36 зв. Твір зі «Щоденника» М.Грушевського, однак у видання 1997 р. не потрапив. Дата під текстом – авторська.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 63.