«Струна співа! З ударом кождим смика...»

Михайло Грушевський

Струна співа! З ударом кождим смика,

Стрясаючись від краю до краю,

І, мліючи, в’ючись, ридаючи, просячись.

Виспівує мелодію свою…

Струна співа! Смик гострим волосінням

Вгризається в її тендітну стать,

І що сильніш – чистіші, кращі звуки,

Зливаючись в гармонію, летять.

Струна співа! З ударом кождим смика

Зближається її остатній тон…

Вона співа, доспівує веселий

Прекрасний спів – спів власних похорон.

14(26).IV.[18]96

Примітки

Перша публікація: Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 60. Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 60 зв.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 69.