«Цілий вік у праці неустанній...»
Михайло Грушевський
Цілий вік у праці неустанній,
Цілий вік в гризоті й боротьбі
Він просив хоч би хвилини щастя,
Хоч краплину доброго – собі…
І збулось, прийшла його година,
І його фортуна десь знайшла.
В серце щось запукало злегенька:
Я любов, до тебе я прийшла.
Щастя се тягнулося три днини,
Днини три – та довгі так, як вік.
І пізнав, яке те щастя може
На сім світі мати чоловік!
А коли розсвінув день четвертий,
Перервав він сам своє житло:
Видно, серце те могло зносити болі,
Але щастя знести не могло.
16(27).IV.1896
Примітки
Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 113.
Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 60.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 69 – 70.