«Тільки того б бажав би, щоб в рідній землі...»

Михайло Грушевський

Тільки того б бажав би, щоб в рідній землі

не загинуть без сліду, без плоду,

Щоб придбати як більше добра для неї,

щоб хоч як полагодити шкоду.

Тільки б того бажав, щоб в щасливий той час,

як минуть ці невольницькі муки

І на рідній землі запанують у нас

наші вільні щасливі онуки,

Пригадали б і вас, хто боровсь і страждав

і по світу без втіху тинявся,

Як Мойсей Ханаану, тих днів виглядав

і вмирати в неволі зостався.

Буде так, спом’януть! І на предків серцях

ваше ймення написане буде,

Загартує серця, прожене неміч, страх

і до святощів вдачу розбудить.

[16 лютого 1892 p.]

Примітки

Перша публікація: Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 58–60.

Подається за автографом: ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 106. Твір зі «Щоденника» М.Грушевського, тому й датується числом відповідного щоденникового запису – 16 лютого 1892 р.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 65.