Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Шкільна мова

Михайло Грушевський

Кождого разу, особливо під осінь, як починається наука в школі і виникають думки про школу – сумні гадки наганяють вони.

З школою в Росії недобре, особливо з школою сільською, народною.

Мало тих шкіл, так що на всіх дітей не стає. Вчаться у них небагато, а якщо і навчаться, то і те часто забувають, вийшовши з школи, навіть писати і читати не вміють. І по числу письменних Росія стоїть на однім з останніх місць поміж інших країв. А між різними краями Росії Україна також належить до гірших, найменше освічених.

Причин тому є кілька: мало грошей іде на народні школи, мало про них дбають. А головно через те так тупо в них наука йде, що вчать дітей не українською мовою, котрою дома говорять і котру одну тільки добре розуміють.

Що-небудь незвісне, незнане можна розтолкувати тільки понятними, зрозумілими словами. Вчити добре можна тільки такою мовою, котру ученики добре знають і розуміють. Се кождий тямить і розуміє, і таке правило в шкільній науці, що вчити треба ученика мовою для нього зрозумілою. А в народній школі на Україні не так. Прийде дитина до школи. Учитель говорить до неї по-руському, вона в його ледве яке там слово зрозуміє. Те, що він учить і толкує, вона ледве тямить. В книжці слів пребагато таких, що вона їх або не знає, або інакше розуміє. І так дітям мука, учителеві мука, а науки як кіт наплакав. Походить дитина кілька років, поломить собі язика так, що воно ані по-нашому, ані по-руському. Ледве пише або читає, а по кількох роках і те забуває.

Чому ж воно так, що на Україні не вчать дітей по-нашому, як треба? А тому, що різні пани кажуть, нібито руську мову, що нею дітей по школах вчать, наші діти розуміють як свою рідну, а селяни буцім самі не хочуть, щоб по школах їх дітей вчили українською мовою.

Щоб сього не було, передусім наші люди повинні казати при кождій нагоді всю правду, всякому панові чи начальству, що наука руською мовою йде тупо, що діти її розуміють слабо, і що селяни хочуть, щоб дітей їх учили рідною мовою.

Треба, щоб учили в школі і руської мови, і добре вчили, але щоб навчали мовою рідною: тоді діти і всього іншого навчаться скорше і краще, будуть знати руську мову та не будуть мішати не знати по-якому своє з руським.

Се наші люди повинні самі на кождім місці казати всім, щоб не клепали на них, мовбито вони самі не хочуть, щоб їх дітей учено рідною українською мовою.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 24 вересня. – № 4. – С. 1-2. Підпис: М.Г.

Подається за другим виданням у збірці: Про українську мову і українську школу. – К., 1912. – С. 5 – 7.

Найбільш гостро проблему заснування української школи та викладання рідною мовою, посилаючись на думку згаданих у цій статті відомих російських педагогів К.Ушинського, М.Весселя та М.Корфа, М.Грушевський підносить у статті «Камень краеугольный» (Русские ведомости. – 1916. – 26 февраля. – № 46. – С. 2).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 382.