Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Українці

Михайло Грушевський

Українське чи русинське питання в Австро-Угорщині веде свій початок від приєднання до Австрії українських і польських провінцій у 1770-ті роки.

[Я волію уживати новий, але котрий уже здобув право громадянства і в Австрії, термін «український» замість старих неточних і незручних назв: «русинський», «руский» чи «руський». У Росії найвикористовуваніша назва «русинський», досить популярна також серед поляків; але вона є цілком штучною. Українське населення Австрії зберегло для себе термінологію давньої Руси київського періоду: «Русь» у збірному значенні, «русин», «русини» для означення окремих представників цієї народності, «руский» чи «руський» як прикметник; ці назви воно уживає для своєї, української народності, а для народності великоросійської використовує переважно термін «російський» (за прикладом поляків) чи великоросійський, московський і т. п. Термін «русинський», з філологічної точки зору, такий же безглуздий, як було б безглуздо казати «англієцький» замість англійський, «іспанецький» замість іспанський, тут не вживають («рутенський» використовують лише у глузливому значенні). Але стара термінологія незручна тим, що дає привід для плутанини й неясності («руський» в устах галицького русина означає український, малоруський, ruthenisch; «русский» в устах інших – великоросійський, russisch), і цю плутанину не можуть усунути дрібні орфографічні відмінності (руский з одним «с» у значенні український, русский з двома «с» у значенні великоросійський). Тому останнім часом усе більше входить у вжиток термін «український», «австрійська Україна» і т. п.]

Вже тоді австрійський уряд, бажаючи знайти точку опори проти прагнень польської шляхти, яка природно тяжіла до своєї «Речі Посполитої» і не мирилася й надалі з її ліквідацією, – звернув увагу на український елемент краю; ще більшу увагу приділяв він йому згодом, у революційну «весну народів» 1848 року, намагаючись за допомогою цього елементу паралізувати ворожі йому рухи польського суспільства.

Крилате слово, кинуте з польських шляхетських кіл, яке довго повторювалось ними, твердило навіть, що русинів «вигадала» австрійська бюрократія на зло полякам, хоч усі турботи цієї бюрократії про «русинів» насправді були вельми несерйозними та скороминущими. І доки це «русинське питання» слугувало тільки об’єктом бюрократичної дотепності, політичних інтриг і гурткових суперечок, воно дуже мало важило у справжньому житті та ще менше звертало на себе уваги.

І лише в останні десятиліття, коли національні прагнення стають надбанням не лише широких суспільних кіл, але й народних мас, і, поєднуючись із політичними й економічними запитами та прагненнями, починають потужно впливати на народне життя, – це «питання» стає силою реальною, живою і дієвою. Та завдяки несприятливим політичним, економічним і культурним умовам, у яких жили й досі живуть українські народні маси в Австро-Угорщині, їхні запити й прагнення і тепер ще не мають такого впливу на політичне та громадське життя і не привертають до себе тої уваги, яка їм належить по праву.


Примітки

Вперше опублікована у виданні: Формы национального движения в современных государствах. Австро-Венгрия, Россия, Германия / Под ред. А.И.Кастелянского. – СПб.: Изд. тов-ва «Общественная польза», 1910. – С. 152 – 177; С. 307 – 333.

Праця складається з двох нарисів під спільною назвою. Перший нарис увійшов до розділу першого збірника (Австро-Венгрия), другий – до розділу другого (Россия. Финляндия). Підпис: Проф. Мих. Грушевский. Автограф тексту без заголовка та підпису зберігається в ЦДІАУК (ф. 1235, оп. 1, спр. 173, арк. 1 – 79). При порівнянні автографа з видрукуваним текстом встановлено, що авторський варіант був відредагований та скорочений, про що свідчать і листи О.Кастелянського до М.Грушевського та записи у щоденнику історика.

Нарис першого розділу збірника під заголовком «Українці в Австро-Угорщині» (з купюрами) передрукований у виданні: Хроніка 2000. – 1998. – Вип. 23-24. – С. 147-164.

Подається за першодруком у перекладі І.Сварника. В нашому е-перевиданні перша частина складає розділи 1 – 4, друга – розділи 5 – 7. Цим розділам дано назви.

Як повідомляє у передмові до видання редактор О.Кастелянський, збірник був задуманий у 1907 р. і частина статей до розділів «Австро-Венгрия» і «Россия» написані ще у 1908 р. Збережені листи О.Кастелянського до М.Грушевського дають змогу з’ясувати концепцію самого збірника, відтворити співпрацю редактора і автора, встановити дати написання цих двох історико-публіцистичних оглядів.

Нарис до розділу «Россия» під заголовком «Украинство и социально-политические проблемы момента» М.Грушевський надіслав ще на початку вересня 1907 р. (ЦДІАУК, ф. 1235, on. 1, спр. 520, с. 1). Стаття була зредагована та скорочена, що викликало незадоволення автора та відповідне пояснення упорядника. Так, 8 жовтня 1908 p., ознайомившись із розділом про українців у Росії, О.Кастелянський писав:

«[…] статья Ваша получила форму, в некоторых отношениях не совсем соответствующую задачам сборника. […] Центром исследования является именно проявление политической воли каждой национальности для своего национального освобождения: как современные нации (понятно, ее руководящие группы) борятся [підкреслення в оригіналі. – С.П.] за свои национальные права (в самом широком значении этого понятия), как они стремятся регулировать свои отношения между собою и к государству. […] Исходя из сказанного, Вы согласитесь, что вся постановка темы в Вашей статье и ее дальнейшая разработка, как она не интересна сама по себе, к сожалению, не совсем подходит к содержанию сборника. Тут речь должна быть не об «украинстви», как отвлеченной национальной идее, абстрактном социологическом явлении в его историческом развитии, а должны выдвинуться прежде всего те конкретные факторы и реальные внутренние силы, которые императивно вызывают это движение. […] Принимая во внимание все вышесказанное, придется в Вашей статье кое-что изменить, кое-что выпустить» (Там само, с. 3 – 8).

Він запропонував Грушевському доповнити статтю відповідно до концепції збірника, чим вчений скористався декілька разів після надсилання коректи у січні та жовтні 1908 р. Зокрема, 16 жовтня 1908 р. він записав у щоденнику: «Дістав […] статю з Нац[іонального] збірника з варварськими купюрами» (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 pp. // ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 25, арк. 218). Нотатки за наступний день свідчать про зроблені доповнення до статті (Там само, арк. 218 зв.).

На початку січня 1908 р. О.Кастелянський висловив задоволення, що М.Грушевський погодився написати огляд про австрійських українців, оскільки І.Франко відмовився від пропозиції (Там само, спр. 520, с. 2, 9). Не пізніше березня 1908 р. ця частина була вже написана і направлена в редакцію (Там само, с. 13). Огляд був так само скорочений і зредагований:

«В Вашей статье лишь пришлось кое-что выпустить, главным образом те места, которые так или иначе попали в предыдущие главы. […] Хочу еще заметить, что некоторые сокращения, изменения или дополнения я сделал в той или иной статье по части тактических соображений [підкреслення в оригіналі. – С.П.], принимая во внимание щепетильность национального чувства и обостренность отношений» (Там само, с. 13; лист від 4 серпня 1908 р.).

Наступний лист Кастелянського від 31 серпня 1908 р. свідчить про незадоволення Грушевського скороченнями і зауваженнями:

«Да, наконец, сами изменения в статье Вашей не могли Вам дать никакого повода для подобных незаслуженных обвинений! Если же я упомянул об «изменениях по тактическим соображениям», то это не относится к содержанию по существу [підкреслення в оригіналі. – С.П.], а исключительно к тому или иному выражению или различным эпитетам по адресу той или иной партии. Такого рода «слова», по-моему, больше всего содействуют «половине правды», и я – не скрываю – всегда являюсь их принципиальным врагом» (Там само, с. 18; лист від 31 серпня 1908 p.).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 86 – 129.