Нема права

Михайло Грушевський

Часто пишуть з сіл до нашої редакції та й до інших також, що різні урядники, стражники, писарі тощо забороняють людям виписувати українські часописі, відбирають від них, або й не видають, та грозяться, що буде за се біда. Питаються люди, чи правильно се, і чи справді українські газети щось мають в собі законопреступне, щоб їх можна відбирати або за них карати.

Відповідаємо, що українські газети виходять по закону, за дозволом начальства, виписувати їх всім вільно, і не можна їх забороняти або відбирати. Коли в газеті напишеться щось начальству невгодне, губернатор накладає на видавця газети штраф. Коли здається начальству щось написане против закону, то задають редактора газети під суд, а той номер арештують, поки суд розбере, чи справді було в нім щось протизаконне. Але до всього сього підписчик не причетний.

За газету відповідають ті, що її друкують, а виписувати її й читати можна свобідно. Як кому до рук дійде такий номер, що був арештований (бо арештують часом після того вже, як газета чи журнал, чи книжка вийде і розішлеться), то й се нічого; конфіскований номер чи книжку в однім примірнику (екземплярі) можна у себе мати, і за се нема кари. Забороняють і відбирають газети нижчі служащі, котрі часто самі не знають, що можна, а чого не можна, і сього нема чого слухатися, а як силоміць поступають, то й скаржитися.

Буває, правда, й таке, що якесь начальство забороняє своїм служащим виписувати котрусь газету. То інше діло. У нас начальник може свого служащого увільнити без усякої причини, не поясняючи навіть, за що увільняє, ну то може грозити увільненням і за те, як хтось виписує газету, неугодну начальству; та, мабуть, ніяке начальство не дослідить, чи не читає він газету, яка приходить на котрогось іншого! А щоб заборонить усім, скажім – селянам, якусь газету виписувати чи читати, на се нема права. Коли яка газета неугодна, нехай її закривають, а передплатника (підписчика) не можуть чіпатися, до сього йому нема діла.

Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 29 квітня. – № 17. – С. 1 – 2. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Часто пишуть з сіл до нашої редакції… тощо забороняють людям виписувати українські часописі… – про подібні звістки, що надходили до редакції з місць, не раз писав у своїх листах до М.Грушевського Ю.Тищенко-Сірий. Зокрема, щодо заборони «Села» він повідомляв:

«[…] скрізь, не тілько по школах, а й по залізницях, розіслано циркуляри, що забороняють виписувати «Село». В багатьох місцях вважають «Село» органом нелегальним. А катеринославський губернатор зробив навіть запит до київ[ського] губер[натора], чи дійсно існує «Село» дозволеним, чи се єсть газета підпільна» (ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 582, с. 472-473).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 274.