1860 – 1870-ті роки; народознавство
Михайло Грушевський
З припиненням «Основи» осінню 1862 року розпався гурток дослідників, який був зібрався навколо цього журналу. Розпочаті після цього переслідування українства (1863) не залишилися також без впливу на українську публіку, яка не звикла до такої ролі переслідуваних. Наукова діяльність, звичайно, не припинялась. Костомаров у Петербурзі, Максимович і Антонович у Києві, Бодянський у Москві займалися збиранням і опрацюванням історичних матеріалів; на ці роки припадає видання актів московських архівів з історії України XVII століття в «Актах Южной и Западной России», київських матеріалів в «Архиве ЮЗР», вивчення Румянцевського опису Лазаревським у співробітництві з іншими дослідниками.
Бодянський після катастрофи 1848 року, ставши взагалі значно більше стриманим по відношенню до українських матеріалів, від 1863 року друкував у «Чтениях» велике зібрання пісенного і віршованого матеріалу Галичини, який постачав Головацький, що було результатом праць цілого покоління галицьких збирачів; це видання закінчилося у 1872 році, рівно через десять років.
Другою великою новинкою в галузі етнографії було зібрання українських приказок, виданих Симоновим («Українські приказки, прислів я і таке інше», спорудив М.Номис, 1864). В галузі вивчення народної словесності, народної символіки і народної поезії появляються важливі праці Потебні (перша праця в 1860 році: «О некоторых символах в славянской народной поезии», потім: «О мифическом значении некоторых обрядов и поверий (1865), «О доле и сродных с нею существах» (1867), «О купальских огнях и сродных с ними представлениях» та інші).
В кінці 1860-х років виник великий науковий захід за ініціативою П.Чубинського, який звернув на себе увагу дослідженнями народного життя на півночі Росії, в Архангельській губернії, куди його було заслано. На його пропозицію Російське географічне товариство доручило йому здійснити статистичне і етнографічне дослідження Правобережної України, і Чубинський у 1869 – 1870 роках відбув ряд експедицій з декількома співробітниками, а також заручився співпрацею спеціалістів з різних ділянок народного життя. Великий матеріал, зібраний ним і доставлений співробітниками і кореспондентами, потім був виданий у вигляді великого зібрання під назвою «Труды этнографическо-статистической экспедиции в западно-руский край, снаряженной Русским географическим обществом, Юго-Западный отдел».
Праці становили VII томів у 9 книгах, випущених у світ протягом 1872 – 1877 років. Крім великого збірника пісень і обширного зібрання казок, тут появилися зібрання і дослідження, які відкривали цілковито нові сторони народного життя: збірник судових процесів за чаклунство із актів XVII – XVIII століть, зібраних Антоновичем; зібрання ухвал волосних судів як матеріал для вивчення звичаєвого права, упорядкованих Кістяковським; огляд української діалектології, складений Михальчуком на підставі відповідей на діалектологічну програму і таке інше. В загальному вийшло надзвичайно імпозантне зібрання, яке не лише пропонувало цінний матеріал з цілого ряду питань, але і накреслювало нові шляхи дослідження народного життя.
Під впливом праць над опрацюванням і виданням зібраного матеріалу виникла думка про створення постійного органу для вивчення краю в напрямкові, указаному «експедицією». Праці експедиції були справою українських дослідників, зосереджених у Києві, які на той час зібрали навколо себе вельми значні наукові і культурні сили, і як продовження цих праць виник київський «Юго-Западный отдел Русского географического общества», який розпочав свою діяльність у 1873 році, поставивши перед собою широкі цілі статистично-економічного і етнографічного дослідження українського населення.
Незважаючи на досить офіційну оболонку «для безпечності», цей відділ зібрав навколо себе все, що було живим і допитливим у тодішньому українському суспільстві, і обіцяв багато чого. Одночасно з ним відкрилося і київське історичне товариство, але воно мало, особливо на початках, досить-таки казенний характер і не зробило помітного впливу на розвиток наукової діяльності.
Навпаки, збуджуючим моментом у цьому значенні був археологічний з’їзд 1874 року в Києві. На ньому було прочитано багато цікавих доповідей (наприклад, повідомлення Камінського про першу палеолітичну стоянку на Україні, Дашкевича про Болоховський рух у XIII столітті, Житецького про Пересопницьке Євангеліє та інші), з’їзд викликав велике зацікавлення в широких колах, живий обмін думками з багатьох питань українознавства.
Це викликало потім газетну полеміку, яка перейшла в найжорстокіше цькування українства, що закінчилося відомими адміністративними репресіями. Південно-західний відділ було «тимчасово» закрито в 1876 році з тим, щоб уже більше не бути відкритим. Відділ проіснував таким чином лише три роки, але зробив багато. Цінною була його власна праця, організаційна і видавнича: він видав два томи цінних «Записок» (третій не був закінчений), цікаве зібрання «Малороссийских преданий» під редакцією Драгоманова, деякою мірою з цим виданням стояло видання «Исторических песен малорусского народа», упорядковане Антоновичем і Драгомановим, залишаючись довго гордістю української науки. Але, крім цього, «Відділ» мав велике значення згуртуванням українських наукових сил, організувавши їх для колективних праць і накресливши ряд питань для дальшого дослідження.
Примітки
…Бодянський… від 1863 року друкував у «Чтениях велике зібрання пісенного і віршованого матеріалу Галичини, який постачав Головацький… – ця його довголітня редакторська робота над виданням народних пісень загалом тривала 14 років, див.: Головацкий Я. Народные песни Галипкой и Угорской Руси. – М., 1863-1877. – Ч. І-ІІІ.
…збірник судових процесів за чаклунство із актів XVII – ХVІІІ століть, зібраних Антоновичем… – див.: Антонович В.Б. Колдовство. Документы-процессы-исследование. – СПб., 1877. Окрім В.Антоновича, до цього видання невелику передмову також написав відомий український етнограф П.Чубинський.
зібрання ухвал волосних судів як матеріал для вивчення звичаєвого права, упорядкованих Кістяковським… – див.: Права, по которым судится малороссийский народ, изданные под редакцией и с приложением исследования проф. А.Ф.Кистяковского. – К. 1879.
…огляд української діалектології, складений Михальчуком на підставі відповідей на діалектологічну програму… – цю досить об’ємну програму вивчення українських діалектів Костятин Михальчук видав українською мовою разом з Е.Тимченко (Програма для збирання діалектологічних одмін української мови. – К., 1909 – 1911), а також російською мовою у співавторстві з А.Кримським (Программа для собирания особенностей малорусских говоров. – СПб., 1910).
…археологічний з’їзд 1874 року в Києві… – див.: Каминский Ф.И. Следы древнейшей эпохи по р.Суле и ея притокам // Труды III Археологического съезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 г. – К., 1878. – Т. 1. – С. 147 – 152; Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды III Археологического съезда. – К., 1878. – Т. 2. – С. 69 – 139; Житецкий П.И. О Пересопницкой рукописи // Там само. – Т. 2. – С. 221 – 230.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 8, с. 253 – 255.