Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

І.С.Левицькому, почувши
про «Старосвіт[ські] бат[юшки] і м[атушки»]

Михайло Грушевський

Ой про тебе, добродію,

Йде чутка погана,

Буцім хочеш ти тікати

Із рідного лану,

Буцім хочеш одцуратись

Геть од мови нашій

У сю добу смутка-жалю

Та розгардіяшу.

Буцім хочеш з кацапами

Вкупі працювати,

Щоб собі шаноби й дяки

Ще більше придбати.

Хіба ж тебе, наш письмаче,

Ми мало любили,

І шаноба наша тебе

Ще нездовольнила?

Хіба ж тебе на покуті

Ми не садовили

Коло Квітки та Тараса,

Куліша, Могили?

Ой і так вже нашій ниві

Усі допікають –

То посхне вона від сонця,

То з доща згниває.

Ще недавно мишва клята

Та ховрашки з’їли

Мало не все, що на ниві

Той рік зародило.

Що ж то буде, як підуть всі,

Хто дбали для неї,

Од ворогів вартували,

Од лихих злодіїв.

І згине наша нива,

І хліба не буде,

І не буде чого їсти

Бідолашним людям.

Ніччю 29 липця під 30 [1884 p.]


Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 97–98, під назвою «Ой про тебе, добродію…» (за першим рядком).

Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 99.

Цей вірш викликаний чутками про новий твір І.Нечуя-Левицького, написаний нібито російською мовою. Насправді повість «Старосвітські батюшки і матушки» була написана по-українськи, але при першій публікації у журналі «Киевская старина» у 1884– 1885 рр. друкувалася у перекладі російською, а українськими залишились тільки діалоги персонажів.

Коло Квітки та Тараса, / Куліша, Могили – йдеться про українських письменників-класиків Г.Квітку-Основ’яненка, Т.Шевченка, П.Куліша, А.Метлинського (псевдонім – Амвросій Могила).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 41 – 42.