Слаба дівчина
Михайло Грушевський
Весеннее сонечко сяло,
День ясний в вікно зазирав,
А в хаті дівчини слабої
Тапчан під віконцем стояв.
Сидить слаба – силу та вроду
І з’їла хвороба лиха,
Про смерть вона близькую дума
Тай тяжко бідашня зітха:
Умерти в літа молодії,
Не знавши кохання та втіх,
Не бачивши всього, що снилось
Дівчині у снах молодих…
Як тяжко, як гірко умерти
Не живши, в літа молоді.
За що така гіркая доля,
За що вона, Боже святий?
Кивають кущі над віконцем,
Бджоли край липи гудуть,
Кукує зозуленька сумно,
Дівчата співаючи йдуть…
Ще б в мокрую осінь умерти,
Як плаче усенька земля,
А то в таку гарную добу…
Ой тяжкая доля моя!
Травня 14, р.Б. 1884
Примітки
Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 74–75.
Подається за автографом: ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 56. – Арк. 10 зв.–6.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 39.