Филозоп та слухачі
Михайло Грушевський
Байка
Колись був филозоп, нема тепер таких вже филозопів.
І [нині] перед ним всі дурні й остолопи.
І знали всі його, – бувало, де не йде, –
За ним народ мов рій, дак аж гуде.
Усім послухати охота филозопа.
А тільки що роззявить свого рота –
Всі лізуть, вуха одтикають
І баньки, мов горшки, повитріщають.
То раз ішов мій филозоп,
Ось бачуть всі – наморщив лоба,
Роззявив рота, плечима хитає
І носа вгору свого підіймає.
Тут зараз кинулась усім, усім охота
Почуть що з сего рота.
Вже деякі й папір повитягали
І налагодились писать,
Щоб потім в тиск оддать.
Ось филозоп роззявив рот аж надто,
Ще шиї більш витягує громада,
Затихли слухачи лихи
І чують всі так голосно «ачхи».
2. VII. 1884. Степан Півень
Примітки
Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 88–89.
Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 105.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 40 – 41.