Филозоп та слухачі

Михайло Грушевський

Байка

Колись був филозоп, нема тепер таких вже филозопів.

І [нині] перед ним всі дурні й остолопи.

І знали всі його, – бувало, де не йде, –

За ним народ мов рій, дак аж гуде.

Усім послухати охота филозопа.

А тільки що роззявить свого рота –

Всі лізуть, вуха одтикають

І баньки, мов горшки, повитріщають.

То раз ішов мій филозоп,

Ось бачуть всі – наморщив лоба,

Роззявив рота, плечима хитає

І носа вгору свого підіймає.

Тут зараз кинулась усім, усім охота

Почуть що з сего рота.

Вже деякі й папір повитягали

І налагодились писать,

Щоб потім в тиск оддать.

Ось филозоп роззявив рот аж надто,

Ще шиї більш витягує громада,

Затихли слухачи лихи

І чують всі так голосно «ачхи».

2. VII. 1884. Степан Півень

Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 88–89.

Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 105.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 40 – 41.