Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Слав’янські брати

Михайло Грушевський

На лану слав’янськім скрізь чвари та бучі,

Встає брат на брата тай меншого душить.

Забули про рідну бідашнюю мати,

Що їх породила, а долі їм дати

Не вміла небога… Сини розійшлися

До різних панів все на послух, в науки

До греків, латинців, той з німцем злигався.

А ті вже і раді, що дурні у руки

Самі їм полізли. Тай ну заходитись,

Слав’янських братів щоб зовсім розрізнити,

Вже їх научали і києм, і словом,

А ті дякували їм чолом…

Тай не дурно вчили, як хочете знати –

Вернулися браття додому з науки,

Зійшлися докупи – братів не пізнали…

З-за лану батьківського чвари й докуки,

А далі за коси, киї та сокири,

І шаблям тай списам було не без діла.

Гуляє ляхівський кийок на Вкраїні,

Московські шаблюки ляхів потрощили.

Миються пики, тріщать братські спини,

Не дурно дав Біг нашим братікам сили…

А німець та турок, дякуючи Бога,

Тим часом забрали батьківськії лани,

Тай браття тепер-таки, скільки хто мога,

Працюють у турка, в німецького пана.

Хоть би ж сеє горе братів научило

Покинути чвари та разом устати,

Як браттям, узятись усім за це діло

Тай геть і побити своїх супостатів…

Ні, й досі цих чвар у їх дуже доволі,

Ще й досі бажають других за[г]нуздать,

Деякі й гнуздають, а інші в неволі,

В ярмі у німоти кректять…

Але ж я надії усе не кидаю,

Що знову докупи зійдуться брати,

Всі чвари забудуть, кайдани зламають,

Знов вільна Слав’янщина буде цвісти.

Лютого 6, р.Б. 1884


Примітки

Перша публікація: Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 56–57.

Подається за автографом: ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 56. – Арк. 4. Чернетка початку цього вірша зберігається у: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 73 зв.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 36 – 37.