XXVIII. Пѣсня вторая

Михайло Грушевський

Радуйся, радость твою воспѣваемъ,

Такъ горкій смутокъ мой осоложаем,

Радуйся, Д(ѣ)во, Д(ѣв)о! Волаемъ. м

Сладкаго Хр(и)ста сладчайшая м(а)ти,

Даждъ твою помощъ свѣту повѣдати,

Себе и своего С(и)на дай, Д(ѣв)о, познати! (2)

Неплодство своему отцу офѣруешъ,

Облюбленцови той овоц даруєш,

Гдиж от агг(е)ла лелѣю Д. пріймуеш. (2)

Даждъ намъ той овоц, щасливая Евва,

Бл(а)гословенній плод твоего чрева,

Бл(а)гословенній познати в овоц от такаго древа.

О Панно, чему землю оставуеш?

Гди омофоромъ люд свой покриваєш, (2)

Утѣху з себе в и Б(о)гу готуєш. (2)

Іной помощи на тебе не знаемъ

Сердцемъ и усти тебе, Панно, вихваляем, (40 v.)

Ратунку просим, Д., ратунку волаем:

Ратуй, М(а)ріе, ратуй нас, о д(ѣ)вице!

Кровомъ крилъ твоихъ, Вл(а)д(и)ч(и)це!

Ратуй нас, М(а)ріе, ратуй нас, покрій нась,

Ратуй насъ, покрій насъ, ц(а)р(и)це! (2)

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 202 – 203.

Лист на сайт