XIX. «Рвала Кася вѣшніе у зіеліонимь садку»
Михайло Грушевський
Подобенъ: Радуйся, ц(а)р(и)це
[Нижче іншою рукою: Псалма свѣцкая, подобенъ: радуй ся црце.]
Рвала Кася вѣшніе у зіеліонимь садку,
Ніе віедзяла, ніе слихала о своим пршипадку:
Млодій пахолѣчекъ носѣль кошелѣчекь за ніо
У малюскіей фильце учинѣль іо паніо.
До іздебки впадла, за столе(ч)кемъ сядла. (32 v.)
Пита сіе ей панѣ матка: чемусь, Касю, збядла? (2)
По садечкум ходзѣла, трши вянечкы вѣла:
Еденъ собіе, другій тобіе, тршецѣ увіесѣла, (2)
Увіесѣламь цѣ го в сіенях наде држвямѣ.
Цо сіе пойржы панѣ матка – залѣе сіе лзамѣ. (2)
Моя мѣла панѣ матко, ніе жалуй же тего:
Ядлась, пѣлась, уживалас за піеніонжки его. (2)
Ходзіла по сіенѣ, мовѣла хце мѣ сіе,
Ой дайже мѣ, мой коханій, цо маш у кѣшенѣ! (2)
А о(н) цѣ іо даль даль, виіолъши с кѣшенѣ:
Паре грушекъ и яблушек, тршецѣ коралюшек (2)
А онаць му потимь хусточке зе злотемь: лг
Ніе поwіадай, мой коханій, ніе вѣ матка о ти(м). (2)
Примітки
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 197 – 198.