Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

XXVI. Пѣсня свѣцкая

Михайло Грушевський

Под[обенъ]: Помишляю окаянний [лн]

Ци я була ци не красная

Ци я була ци не вдячная?

Змѣнилам ся за нелюбом, ох нещасте мое!

Утратиламъ молодость и здоровя свое

Жаль ся, Б(о)же!

Ци би я не мѣла крашшаго кого,

Жебы могль пристати до серца мого,

С кимъ бимъ могла молодие лѣта свои каратати

И оутѣхы з милимъ другомъ сего свѣта заживати?

Самамъ винна!

От тепер я і сама не знаю,

Да що чиниты молода маю?

Приправила бим си крила, на край свѣта полетѣла, (38 v.)

А чей бим тамъ милейкаго своего где уздрѣла,

Лубку милий!

Скоро на свѣта займется ране(й)ко,

То я війду на мѣсто спишне(й)ко,

Погляну я по сторонах всюди – бачу людій много,

Колы не таш милейкаго – не утѣшуч ся нѣ с кого – люб. м.!

Прошу тебе, мое сердейко,

Прійды до мене не познейко:

Колы тебе на час малій, серце мое, не видаю,

Изганувши любов свою, слезамы ся заливаю – любку м.!

Прошу тебе и повторе,

Прошу серденко и поко(р)не:

Не допускай нелюбови моимъ тѣломъ обладаты,

Волѣла бимъ свое тѣло звіремъ на пока(р)мъ оддати,

Бо негоденъ! (2)

Хочъ бы било серце камяное,

Ростопылож бы ся, як-би восковое! (2)

Очейкамѣ зранит д(у)шу, якъ бы острою стрѣлою, лд

Ручейками миле прійме, побесѣдуе-ж зо мною – л[юбку] м.!

Хочъ би мнѣ мав хто що говорити,

Минѣ не можна нелюба любити,

А своего милейкого

Люблю щире и зичливе

Ажъ до смерти! (2)


Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 201 – 202.