XVI. Пѣсня великопосная

Михайло Грушевський

Под[обенъ]: О д(ѣ)вице пречистая

Даждъ ми слово, слове б(о)жій, славити кресть, твое ложе,

Нехай твоя моцъ поможе!

С(о)лнце со свѣщами шукает, мѣсяць миру потемняет.

Звязавши Хр(ис)та тручаеть, (2)

Слуга на пана повстает, безецне его продасть,

Самъ на вѣки погибаеть (2)

Давши Х(рист)у лобзаніе, провадит наказаніе,

Котримъ даетъ диханіе!

От другомъ всѣхь оставленній, от Петра тиж отве(р)женій,

Агнець от звѣра снѣденній!

Пастира их поразили, овечки южъ роспудили,

Ап(о)ст(о)ли ся покрили!

Щож без Б(о)га юж почнете, без свѣтлости юж впадете, (19 v.)

Без живота погибнете! (2)

Ох С(и)нъ Б(о)жій прівязанній, катомъ окрутнимъ одані(й),

През три дни юж мордованній!

Еще главами кивают, ризи его разбираютъ,

Желчу оцтомъ напавають.

О Х(рист)е, Б(о)же правдивий, тисъ баранку незлобивій,

За нас грішних вкрижованній! (2)

А г(д)и будемъ умирати, не рач же нас забувати,

Вѣчнымь царствомъ даровати.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 195 – 196.