Економічний стан селян в Сяноцькім старостві в середині XVI в. на основі описей королівщин
Михайло Грушевський
Скала, 17(30). V. 1900
Примітки
Публікується за виданням: Грушевський М. Економічний стан селян в Сяноцькім старостві в середині XVI в. на основі описей королівщин // Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1900. – Т. III. – С. 1 – 27. Передрук з власною пагінацією вийшов у т. 4 «Розвідок і матеріалів до історії України-Руси» (Львів, 1902). В нашому е-перевиданні розділа статті дано назви.
Стаття завершує тріаду статей-передмов М.Грушевського до видання люстрації Руського воєводства 1564 – 1565 pp. у «Жерелах до історії України-Руси» (Львів, 1895 – 1900. – Т. 1 – 3). У двох попередніх статтях автор розглянув економічне та правове становище сільського населення Галицького Подністров’я (охоплюючи аналізом Снятинське, Галицьке, Теребовельське, Стрийське, Дрогобицьке та Самбірське староства) та села Перемиського староства (див. публікацію з коментарями П.Кулаковського: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2003. – Т. 5. – С. 243 – 320).
У третій, кінцевій статті М.Грушевський проаналізував устрій та життя селянства найзахіднішого регіону Руського воєводства – Сяноцького староства. При написанні статті, крім власне матеріалів люстрації 1564 – 1565 pp., автор використав кілька допоміжних джерел із першої половини XVI ст.: реєстр доходів Сяноцького староства 1523 – 1524 pp., 1524 – 1525 pp. та 1548 p.; інвентар після смерті старости Себастіяна Любомірського 1558 р. та реєстр доходів того ж часу.
М.Грушевський користується тим же планом дослідження, що й у попередніх статтях: чисельність сіл, їхнє розміщення, правові категорії селян (свобідні, слуги, загородники, підсусідки тощо), форми землеволодіння, рівень оподаткування, селянські обов’язки та служба. Проте інше коло джерел зумовило новий ракурс дослідження. Зокрема, саме на прикладі сіл Сяноцького староства автор простежив важливий процес скупівлі селянських господарств шляхтичами. М.Грушевський використав ці дані в «Історії України-Руси», стверджуючи про відсутність права селян на землю у правовій системі Польської держави: Грушевський М. Історія України-Руси. – Львів, 1905. – Т. 5. – С. 155 – 156.
Див. основну літературу, видання матеріалів та джерел про Сяноччину в Середньовіччя та ранньомодерний час: WiniarzA. Ziemia Sanocka w latach 1463 – 1552 // Kwartalnik Historyczny. – Lwόw, 1896. – T. 10. – S. 286 – 306; Kucharski W. Sanok і Sanocka ziemia w dobie Piastόw і Jagiełłonόw. – Lwόw, 1905; Dąbkowski P. Ziemia Sanocka w XV stoleciu. – Lwόw, 1931. – T. 1 – 2; Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 – 1650. – Wrocław, 1962; Słownik historyczno-geograhczny ziemi sanockiej w średniowieczu / Wyd. A.Fastnacht; do dr. przygot. A.Fastnacht-Stupnicka і A.Gąsiorowski. – Brzozόw, 1991. – Cz. 1; Brzozόw; Wzdόw; Rzeszόw, 1998. – Cz. 2; Krakόw, 2002. – Cz. 3; Rejestr poborowy ziemi sanockiej z 1640 r. / Wyd. Z.Budzyński, K.Przyboś (=Polska południowo-wschodnia w еросе nowożytnej. – Źrόdła dziejowe, t. 2, cz. 1). – Rzeszόw, 1998; Rejestr poborowy ziemi sanockiej z 1655 r. / Wyd. Z.Budzyński, K.Przyboś (= Polska południowo-wschodnia w еросе nowożytnej. – Źrόdła dziejowe, t. 2, cz. 2). – Rzeszόw, 1998.
Мирон Капраль
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 392 – 413.