Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Вступне слово до т. VIII «Руської історичної бібліотеки»]

Михайло Грушевський

Сим томом виконується обіцянка, дана видавництвом «Руської історичної бібліотеки» в передмовах до т. V і VII – видати збірку монографій про церковну унію М.Костомарова, О.Левицького й В.Антоновича (в першій передмові була заповіджена ще й стаття Іванишева). Ближче розваживши, ми постановили обмежитися лише на двох статтях, а то Ореста Левицького про внутрішній стан української церкви в XVI в. і Володимира Антоновича – про церковні відносини на Україні в XVII–XVIII в. Разом взяті ті розвідки складають певну цілість – дають образ церковних відносин на Україні-Русі в XVI-XVIII в.

Статті Костомарова (Южная Русь в конце XVI века – Монографии, т. III, гл. 1 – Подготовка церковной унии, гл. 2 – Бунты Косинского и Наливайка, гл. 3 – Уния) почасти заступлені далеко багатшою фактами статтею Ор[еста] Левицького – оскільки говорять про церковні відносини перед унією (гл. 1), почасти – новішими курсами церковної історії – оскільки оповідають історію переведення унії (в гл. 3); отже вони мають нині тільки історичний інтерес. Ще більш се треба сказати про статтю Іванишева (Сведения о начале унии, извлеченные из актов Киевского центрального архива, 1859, – в передмові до І т. I ч. «Архива Юго-Западной России» і в «Сочинениях» Іванишева), інтересну сумою актових відомостей, які вона в науковий оборот уперше вносила.

З двох надрукованих у сій книжці статей розвідка д. Ор[еста] Левицького появилася в 1883 р. в передмові до т. VI ч. І «Архива Юго-Западной России»; в передмові сій злучено досить механічно дві статті: про внутрішній стан українсько-руської церкви в XVI в. і про социніанство в Польщі й на Україні (ся остання стаття друкована перед тим в «Киевской старине», 1882 p.); осібно вийшла вона під титулом «Внутреннее состояние западнорусской церкви в польско-литовском государстве в конце XVI столетия и Уния».

З двох згаданих статей, там злучених, ми подали першу, бо друга має спеціальний характер; головна сила сеї статті лежить в образі церковних відносин XVI в.; екскурси в XIII–XIV ст. мають подекуди виразні помилки (напр., екскурс про виборні порядки в українській церкві XII– XIV в. не згоджується з фактами); до зачіпленої на с. 16 справи крилосів відсилаємо до спеціальної розвідки д. Лотоцького в т. IX «Записок Наук[ового] т[овариства] ім.Шевченка». Стаття В.Антоновича вперше появилася як передмова до т. IV ч. І «Архива Юго-Западной России» в 1871 p., потім в його «Монографиях», під титулом: «Очерк состояния православной церкви в Юго-Западной России с половины XVII до конца XVIII столетия». Головно вона застановляється над заходами коло унії й становищем уніатів.

Разом взяті сі статті зіставляють дві більші прогалини, котрі годі було заповнити перекладами якоїсь статті, – се історія переведення самої Берестейської унії та православного церковного життя, зосередженого коло Києва в XVII в.: для сих партій, кажу, годі було дібрати щось відповідне до перекладу: для історії Берестейської унії нема тепер монографії, яка б відповідала вимогам науковості й безсторонності; найновіше оброблена вона була в цілості в книзі єп[ископа] Ліковського (ks. Edward Likowski, Unia brzeska. Poznań, 1896, ст. 424); оцінку її див. в «Записках Наук[ового] тов[ариства] ім.Шевченка», т. XIX; не стратили свого значення розділи, присвячені Берестейській унії в «Истории русской церкви» м[итрополита] Макарія, т. IX (1879); можна також вказати ще біографії головних діячів унії Терлецького й Потія, зроблені Ор[естом] Левицьким (в «К[иевской] старине», 1882, 1; і в «Памятниках старины в западных губ[ерниях]», VIII, 1885).

Для історії українського православ’я в XVII в. на першім місці стоїть велика монографія: Голубев, Петр Могила (т. І, 1883; т. II, 1898; т. III заповіджено), що дає погляд і на попередні часи, далі Макарія «Ист[ория] р[усской] церкви», т. X–XII, т. III «Воссоединения Руси» Куліша, монографії до історії православних шкіл (Голубев, История Киевской духовной академии [1888] – перед Могилою; Петров, Киевская академия во второй половине XVII в. (1895); Jabłonowski, Akademia Kijowsko-mohilańska, 1900, недокінчена праця: Эйгорн, Сношения малорусского духовенства с московским в царствование Алексея Михайловича («Чтения» московські, 1894), розвідка Терновського про прилучення Київської митрополії до Московського патріархату в т. V ч. І «Архива Юго-Запад[ной] России».

Обидві статті, подані в сім томі, переложені д. М.Павликом і друкувалися під його доглядом; покажчик зладив д. М.Крушельницький.

На черзі стоїть (т. XXI) серія розвідок до історії суспільних верств на Україні – передовсім верстви селянської.

8 (21). VII 1900


Примітки

Подається за першою публікацією: Грушевський М. Вступне слово // Руська історична бібліотека. – Львів, 1900. – Т. VIII: Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси XVI–XVIII вв. – С. ІІІ–VI. У 1991 р. цей том був перевиданий репринтним способом у Львові десятитисячним тиражем.

У виданні вміщені дві праці, перекладені з російської мови: Левицький О. Внутрішній стан західно-руської церкви в Польсько-литовській державі в XVI ст. та Унія. – С. 1 – 80; Антонович В. Нарис становища православної церкви на Україні від половини XVII до кінця XVIII ст. – С. 81 – 146.

Про історію унії та унійних змагань від початку XX ст. існує надзвичайно багато літератури: основні вибрані позиції див.: Ukraine und die kirchliche Union. – Berlin, 1930; Halecki O. From Florence to Brest // Sacrum Poloniae Milennium. – Roma, 1956. – V. 5. – P. 9 – 444; Bendza M. Tendencje unijne względem cerkwi prawosławnej w Rzeczypospolitej w latach 1674 – 1686. – Warszawa, 1987; Unia brzeska: geneza, dzieje і konsekwencje w kulturze narodόw słowiańskich. – Krakόw, 1994; Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління. – Львів, 1995; Держава, суспільство і церква в Україні в XVII ст. – Львів, 1996; Берестейська унія та внутрішнє життя церкви в XVII ст. – Львів, 1997; Gudziak В. Crisis and reform: the Kyivan metropolitanate, the patriarchate of Constantinople and the union of Brest. – Cambridge, 1998 (українською мовою: Ґудзяк Б. Криза і реформи. Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. – Львів, 2000).

…про статтю Іванишева… в «Сочинениях»Іванишева – Микола Іванишев (1811 – 1874) – відомий український та російський історик та археограф, про його історичні погляди та археографічну діяльність див.: Лаптева Л.П. Профессор университета св. Владимира Н.Д.Иванишев (1811 – 1874) и его деятельность в Киевской археографической комиссии // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Т. 1. – С. 47 – 58; Андрейцев В.I., Короткий В.А. Микола Іванишев. – К., 1999. М.Грушевський згадує статтю М.Д.Иванишева Сведения о начале унии, извлечённые из актов Киевского центрального архива», опублікованій в: Русская беседа. – 1858. – № 3. – С. 1 – 61; Архив Юго-Западной России. – К., 1859. – Ч. 1. – Т. 1. – С. 11– 87 [передмова]; Иванишев Н.Д. Сочинения. – К., 1876. – С. 299 – 369.

…екскурс про виборні порядки в українській церкві XII–XIV в. не згоджується з фактами – М.Грушевський критично ставився до тези, яку висловив О.Левицький про участь мирян у виборі духовних осіб у княжу епоху; ширше про це див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – Львів, 1905. – Т. 5. – С. 461 – 462.

…до зачіпленої на с. 16 справи крилосів відсилаємо до спеціальної розвідки д. Лотоцького в т. IX «Записок Наук[ового] т[овариства] ім. Шевченка « – йдеться про статтю: Лотоцький О. Соборні крилоси на Україні та Білій Русі в XV-XVI в. // ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. IX. – С. 1 – 34. Олександр Лотоцький (1870 – 1939) – громадсько-політичний діяч, історик, письменник, дійсний член НТШ з 1900 р. Про його наукову діяльність див.: Лотоцький О., Лотоцький Б. Друковані праці Олександра Лотоцького: 1891– 1983 pp. // Лицар праці і обов’язку. – Торонто, 1983. – С. 120 – 156.

…Голубев, Петр Могила… т. ІІІ заповіджено –третій том монументальної монографії Сергія Голубєва про Петра Могилу (Голубев С. 77 Киевский митрополит Пëтр Могила и его сподвижники. – К., 1883. – Т. 1; 1898. – Т. 2) не вийшов друком.

…Эйгорн, Сношения малорусского духовенства с московским в царствование Алексея Михайловича («Чтения» московські, 1894) – ця розвідка В.Ейгорна виходила друком протягом 1893 – 1899 pp., див.: Эйгорн В.И. Очерки из истории Малороссии в XVII в.: сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича // Чтения в обществе истории и древностей российских. – М., 1893. – Т. 2. – С. 3 – 370; 1894. – Т. 3. – С. 371 – 570; 1898. – Т. 4. – С. 570 – 794; 1899. – Т. 1. – С. 795 – 922; 1899. – Т. 2. – С. 933 – 1104. Окр.: М., 1899.

…розвідка Терновського про прилучення Київської митрополії до Московського патріархату в т. Vч. I «Архива Юго-Запад[ной] России» – див.: Терновский Ф.А. Исследование о подчинении Киевской митрополии московскому патриарху // Архив Юго-Западной России. – К., 1872. – 4.1. – Т. 5. – С. 1 – 172.

Мирон Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 300 – 301.