[Рец.] В.Истрин. Хронографы в русской литературе
Михайло Грушевський
("Византийский временник", 1898, I, с. 131 – 152)
А.А.Шахматов. Пахомий Логофет и хронограф ("Ж[урнал] М[инистерства] н[ародного] п[росвещения]", 1899, I, с. 200 – 207)
Путешествие М.Г.Мисюры-Мунехина на Восток и хронограф редакции 1512 г. ("Известия Академии наук", 1899, I, с. 200 – 229)
Стаття д[обродія] Істріна – се вступний виклад; титул його не зовсім відповідає змісту, бо він говорить взагалі про історичні праці й компіляції з всесвітньої історії, які оберталися в Давній Русі: про переклади візантійських хроністів (Малали, Амартола, Манасії й Зонарі, с. 131–139) і тільки потім переходить до таких компіляцій, як Еллінський і Римський літописець, Хронографічний збірник архіву Мініст[ерства] загран[ичних] справ і до властивих хронографів.
Ел[лінський] і Р[имський] літописець і Хронограф[ічний] збірник автор уважає компіляціями, зробленими в землях Руської держави, Хронограф першої редакції виводить з Сербії, де він був зроблений за взором грецьких вульгарних хронік, що кінчилися 1453 р.; сей перехід з Сербії мав іти через Україну. Як короткий огляд теперішнього стану зв’язаних з сими пам’ятками питань виклад д[обродія] Істріна має свій інтерес.
Іншу гадку про початок Хронографа висловляє д[обродій] Шахматов; його статейка – се тимчасовий комунікат автора про довшу працю, що має вийти незабаром, як він заповідає, в збірнику Петербурзької академії. Поки се буде, нотую головні виводи автора: основна редакція Хронографа зроблена була Пахомієм Логофетом у 40-х pp. XV в. (автор підносить вказівку на 1442 p.). Редакція, представлена Толстовським кодексом, зладжена на Україні, найскорше – в Києві (при кінці XVI в.) так, що редактор попропускав у ній переважну частину руських звісток початкового Хронографа. Натомість редакція «Русского временника» або «Костромского хронографа» пропустила всі неруські статті.
В другій своїй замітці шан[овний] академік доводить, що редактором Хронографа 1512 р. був звісний в московськім письменстві псковський монах Філатей; на сю гадку привело його те, що при однім кодексі Хронографа знайшлися географічні статті, записані по всякій правдоподібності на основі оповідань московського дяка Мунехіна; автор добачає в сій редакції деякі подібності стилю й гадок з писаннями Філатея, що був близьким чоловіком до Мунехіна, і звідти догадується про ролю Філатея; се можливо, хоч сі подібності не можна признати дуже визначними, так що здогад автора можна було признати зовсім певним.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 34. – Кн. 2. – С. 11 – 12 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 242, арк. 3–3 зв. Без закінчення, до слів: «…його статейка… «; ЦДІАЛ України. – Ф. 401, спр. 45, арк. 141. Підпис: М Грушевський.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 135.