19.02.1923 р. До О. Олеся

Лист[а] Вашого, а сьогодня сьогодні картку, підписану і Мансіккою, дістав, дорогий Олександр Іванович, а не відписав, бо був почасти заграваний ріжними різними справами, почасти не мав «настрію», бо дитина наша все нездужає після гріпу грипу.

Дуже тішились усі, що Віра Антоновна й Ігор приїхали, сердечно витаємо вітаємо і бажаємо урядитись тут добре і відпочити душею й тілом після страждань на нашій бідній батьківщині. Де і як думаєте їх устроїти, і де і як думаєте в зв’язку з сим жити самі?

Проф[есор] Студинський повідомив мене, що 16.І він післав послав 10-дол[арові] посилки на адреси Вашої сестри і Віри Антоновни. Не знаю, як тепер зробити з сею посилкою, що не застане Віри Антоновни, аби вона не дуже довго блукала.

Хочемо зробити спробу з новими посилками з матеріями, що посилає за 20 дол. АРА. А посилка № 6, остання післана послана через місію, в серпні, таки дійшла нарешті до наших уповажнених уповноважених.

Пораду не приїздити, котру Віра Антоновна переказала від Анни Серг[іївни], підтвердила недавно і конференція укр[аїнських] соц[іалістів]-револ[юціонерів], що відбулась перед новим роком, і я тепер одержав її резолюції і справозданнє справоздання з нарад. В ній взяли участь і наші віденські тов[ариші], і ті, що живуть легально після процесу і в’язниці, і ті, що живуть нелегально. Всі три категорії доволі однодушно уставили спільну лінію тактичну і констатували моральну і прінціпіяльну принципіальну єдність осередка у[країнських] с[оціалістів]-р[еволюціонерів].

Не знаю, чи бачили Ви в львівськім «Громад[ськім] Вістнику Віснику» з 18.II доволі змістовну допись з Київа Києва [так наче від Зерова або когось з того гуртка] про літературний, видавничий і книгарський рух. Все-так[и] єсть рух!

А як тепер поступати, якби приходили якісь замовлення на Ваші книги? Я міг напр[иклад] купити тепер штук по 5 Ваших книг, якби був уставлений якийсь порядок на се, маю таке замовленнє замовлення, в котре міг би включити і Ваші книги.

Витаємо Вітаємо щиро Віру Антоновну і Вас.

Ваш М. Г.

Посилаю Вам вирізку з газети, яка мені попала під руки. Може вона Вам придасться на показ тим, які представляють віденський Союз большовицькими підголосками. Прошу її сховати.

Примітки

Публікується вперше за автографом (ІЛ, ф. 114, № 16/17).

Місце написання – за змістом.

…Віра Антонівна і Ігор приїхали… – Тут авторська помилка. Сина О.Кандиби звали Олегом.

…від Зерова або когось з того гуртка… – Тобто, з літературної групи «неокласиків».

Посилаю Вам вирізку з газети… – До листа додана вирізка з газети «Америка» від 26 січня 1923 року українською мовою, де вміщена подяка за грошову пожертву. Подаємо її повний текст:

«Високоповажані! Потверджуємо од вас одержаних 129 дол. пересланих о. Мих.Олексівим на адресу проф. М.Грушевського і з цеї цієї нагоди складаємо сердечну подяку, іменем наших братів на Великій Україні, за цей новий дар! Ви поступили дуже мудро, організувавши цю складку в своїй місцевости місцевості – притягнувши до неї і чужинців, і було б дуже добре, єсли б могли згодом її повторити. Голод бо і нужда на Великій Україна продовжуються і не зникнуть скоро! Навіть коли б урожай – що дай Боже – поправив на будучий рік становище селянства, все-таки українські організації, наука, мистецтво і вся культурна українська верства, яка ще тримається по великих центрах, не хотячи покинути своє місце росіянам та жидам, – все ж поставлена в умовах нинішнього режиму на довгу і майже безвихідну нужду. Всі, хто не перейшли в ряди комуністичної партії або не покорились, не пішли на службу без застережень, засуджені на заголодованнє голодування. Податки такі великі заведені тепер, що забирають майже весь убогий заробіток, який може такий культурний робітник дістати. Отже, поміч, котру вони тепер дістають від Вас, являється їх поодиноким ратунком рятунком, і вони за нього вдячні несказано!

З побажаннєм побажанням щасливого Нового Року

за Союз «Голодним України»

М.Грушевський, голова;

І.Коссак, скарбник».

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 245 – 246, 347.