Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Історія 18 – 19 ст.

Михайло Грушевський

З історії галицьких опришків XVIII століття вийшли (точніше, були перевидані) статті Ю.Целевича [Опришки. – «Руська історична бібліотека», т. XX, 1897. Тут опубліковані: «Про Ол. Довбущука та його попередників і поступників», «Дальші вісті про опришків», «Остатні історичні вісті про опришків XVIII ст.». Це досі найважливіші статті з історії цього галицького руху.] та збірник пісень і оповідань про Мирона Штолу й інших опришків [Опришок Мирон Штола. – «Етнографічний збірник», т. V.].

До історії Коліївщини: замітка покійного О.Марковича, в якій він вказує на деякі невикористані звістки про вождів Коліївщини [До біографії гайдамаків Зелізняка й Чорняя. – «Записки», т. XLV.]; не позбавлений інтересу памфлет, повідомлений О.Макарушкою [Supplika Successorów Gonty у Żelezniaka. – «Записки», т. VI.], та підготовані до друку записки й листи уніатських ченців про уманську катастрофу [Василіянські записки й листи про Коліївщину, подав Ар. Крижановський, до друку приладив М.Грушевський. – «Записки», т. LVI. Цей том розпочинає серію «Матеріали до історії Коліївщини».].

Культурним та релігійним стосункам Галичини XVIII і першої половини XIX століття присвячений увесь п’ятий том «Збірника» історичної секції [Матеріали до культурної історії Галицької Русі XVIII і XIX віку, зібрані М.Зубрицьким, Ю.Кмитом, І.Кобилецьким, Ів. Левицьким і Ів. Франком, видані під редакцією І.Франка, 1902.]; я перелічу лише найголовніші статті й матеріали цього цікавого збірника: матеріали для характеристики побуту галицького сільського духовенства XVIII століття, зібрані М.Зубрицьким [Знадоби для характеристики життя сільського гр[еко]-кат[олицького] духовенства в Галицькій Русі в XVIII в.]; про боротьбу духовенства з народними віруваннями – кілька матеріалів, з передмовою Івана Франка [Руське духовенство в боротьбі з народними віруваннями при кінці XVIII в.]; матеріали з історії народних шкіл кінця XVIII і першої половини XIX століття, зібрані Ю.Кмитом, І.Левицьким та І.Франком; нарис розвитку шкільної справи в Галичині І.Левицького [Погляд на розвій нижчого і вищого шкільництва в Галичині в pp. 1772 – 1800, і розвій русько-народного шкільництва в pp. 1801 – 1820.]; про перше просвітницьке товариство (в Перемишлі, 1816 – 1818), І.Франка [Перше руське просвітнє товариство в pp. 1816 – 1818.] його ж про деякі невидані підручники початку XIX століття [Три руські рукописні підручники з pp. 1806, 1815 і 1827.].

Крім цього збірника згадаю: витяги з галицьких парафіяльних книг кінця XVIII століття, зроблені І. Франком (цікавіші в культурному чи побутовому плані розпорядження влади) [Причинки до історії Галичини в XVIII в. – «Записки», т. XXVII]; галицько-руську бібліографію 1772 – 1800 pp. І.Левицького [Галицько-руська бібліографія за роки 1772 – 1880. – «Записки», т. LII (вона є початком видрукованої ним раніше бібліографії XIX ст.).]; меморіал дисидентів, поданий польському соймові в 1791 р. (подав М.Галущинський) [Меморіал в обороні прав православних і дисидентів з часів чотирилітнього сойму. – «Записки», т. LI.]; врешті – статтю О.Лотоцького про становище білого духовенства XVIII століття у Малоросії порівняно з Росією [Суспільне становище білого (світського) духовенства на Україні і в Росії в XVIII в. – «Записки», т. XXI.].

Економічним і суспільним стосункам кінця XVIII і початку XIX століття присвячені такі статті: І.Франка про господарство Грималівського ключа (на границі Галичини й Подільської губернії) [Грималівський ключ в р. 1800. – «Часопись правнича і економічна», т. І.]. Кілька дрібніших заміток Михайла Зубрицького і дві його статті про рекрутські побори, за народними оповіданнями й документами, та про неврожайні роки 1846 – 1849 [Парцеляція війтівства поміж підданих с. Мшанця. – «Записки», т. L; Помічні дні, причинки до історії панщини в Галичині в XIX в. – «Записки», т. LVI; Причинки до історії рекрутчини в Галичині при кінці XVIII і до пол. XIX ст. – «Записки», т. XLII; Тісні роки. – «Записки», т. XXVI.]. Аналогічний збірник народних оповідей про панщину, записаний М.Єндиком [Із народної пам’яті про панщину. – «Етнографічний збірник», т. V.]. Цікава стаття І.Франка про селянські стосунки Буковини й відомого агітатора Кобилицю [Лук’ян Кобилиця, епізод із історії Гуцульщини в 1-й пол. XIX в. – «Записки», t.XLIX.]. Той же автор, на підставі польських мемуарів, подав вельми живу картину польського суспільства в українських губерніях першої половини XIX століття [Причинки до історії польської суспільності на Україні в XIX в. – «Записки», т. XLV.].

Щодо пам’ятного перелому галицького життя 1848 року є кілька невеликих, але цікавих заміток і матеріалів [1 і 2 падолиста 1848 р. у Львові (офіційний звіт, поданий Ю.Левицьким). – «Записки», т. XXV; Ю.Кміт, 1848 р. і Львівська духовна семінарія. – «Записки», т. XL; Питомець-агітатор. – «Записки», т. XLI; З сільських відносин у Галичині в серед[ині] XIX в. – «Записки», т. LIV; А.Крушельницький, З дневника гр[еко]-кат[олицького] пароха 1848 – 1850 pp. – «Записки», т. LII.].

Картину галицького життя, починаючи з цього перелому, накидає (не завжди повно, але цікаво) велика стаття Остапа Терлецького, видана з його рукописів [Галицько-руське письменство 1848 – 1865 pp. – «Літературно-науковий вісник», 1903, кн. VI–XII, та окремим виданням: «Галицько-руське письменство 1848 – 1865 pp. на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції». Це продовження його статей під заголовком «Літературні стремління галицьких русинів». І та, й інша не обмежуються суто літературними питаннями.].

Її доповнюють портрети кількох літературних і політичних діячів того часу, жваво написані І.Франком (Іван Наумович, Антін Петрушевич, Іван Гушалевич) [«Літературно-науковий вісник», 1899, кн. 10 – 11; 1901, кн. 3 та 1903, кн. 8 – 11.]; для історії 1870-х років багато цікавого дає біографія самого Терлецького, написана Франком [Д-р Остап Терлецький, спомини й матеріали. – «Записки», т. L].

Дрібних заміток і матеріалів з історії останніх десятиліть XIX століття не перелічуватиму [Наприклад, витяги з листування тодішніх діячів у томах XXIX, XLVII–XLVIII «Записок», мемуари про студентські товариства 1870 – 80-х років у томі LV та ін.], відішлю зацікавлених до покажчиків. Згадаю лише статтю І.Франка про культурний і літературний рух Галичини в останні десятиліття [З останніх десятиліть XIX в. – «Літературно-науковий вісник», 1901, кн.VII–IX.], свої статті про культурне и громадське життя Галичини [Листи з-над Полтви. – «Літературно-науковий вісник», 1899, кн. II, V і XI.] та кілька статей, присвячених померлим діячам південно-російської науки [Статті: І.Кокорудза – про Омеляна Огоновського («Записки», т. V); Кониського – про Дикаріва («Літературно-науковий вісник», 1900, кн. X–XI); мої – про Лазаревського й О.Маркевича ( «Записки», т. XLVII і LXV).].

Загальний нарис українського національного відродження XIX століття я зробив у прилюдній лекції, виданій під заголовком «На порозі століття» [«Літературно-науковий вісник», 1901, кн. II.].

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 519 – 522.