Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Біля 20 – біля 21.03.1914 р. До І. Джиджори

Київ

Варіанти тексту

Спасибі, дорогий Іван Миколаєвич, за труд і клопіт Вам у виплатах. З пенсії 1/IV я мав на гадці виплатити 550 кор[он] на каналізацію. Але наперед – як Вам казав уже – треба б розвідати у Бальковського, як стоїть справа – чи дійсно на мене припадає 550 кор[он], чому вони кажуть платити не до міської каси, а на руки Рибіцького. І коли є які сумніви, то здержатися з виплатою. Мині Мені не спішно з сим.

Заплатіть решту Зубіку.

Тиждень тому я післав послав до Виділу лист, де просив переказати заг[альним] зборам подяку за признаннє признання і жаль, що я не міг сповн[и]ти їх бажання – вернутися до проводу в Т[оварист]ві.

Тут живемо дуже живим і богатим багатим житєм життям, і я з певним страхом подумую, що за 6 тижнів мушу бути ві Львові, дихати галицькою атмосферою інсінуацій інсинуацій і пльоток пліток. За кілька день їду до Спб-га – до Великодня (адреса – Лиговский переулок, № 4).

Щодо Ваших плянів планів тижневика, то трудно мині мені щось казати. З одного боку бачу чи, як трудно від Вас добути статю статтю для ЛНВ, не маю, як знаєте, надій, щоб Ви змогли його вести. З другого боку – як Вам сей плян план не дає спокою, то, може, добре було б колись спробувати раз. Тільки ж неудача б дуже понизила б Вашу репутацію серед гал[ицького] громадянства – хоч певно не маєте чим дуже дорожити. Адміністрацію, певно, краще б віддати, але 50 кор[он] на тиждень – чи се не переходить Ваші сили? Зрештою – передплата Ваша чи його?

Прикро, що Вам урльоп затягається. Periculum in mora, хоч би з огляду на моє спенсіонованнє спенсіонування – мабуть не далеке. Заінтрігував нас Ваш вираз загадковий, «що там проти П. Проф. щось таке ніби задумується»; де «там»? і про яку резолюцію думаєте? – чи Київ і київ[ських] націоналістів?

Я певен, що Ви зробите добру статю статтю про Гетьманський суд і на підставі тої записки, і нетерпляче чекаю її до II кн[ижки] «України», котру замкну по приїзді з Спб-га – отже, [не] спізніться з нею!

Дуже бажано і статю статтю до ЛНВ дати без перерви, до IV кн[и]жки. Щодо меркантилізма в політ[иці] Петра, то я ширше виясню Вам мою гадку устно усно; я думав, що Василенко розвине її ширше в рец[ензії], а він ледве натякнув.

Марія Сильв[естровна] і Кулюня дуже Вам дякують за домові клопоти і шлють поклони і привіт.

Вам щирий М.Груш[евський]

Якби Герасимчук скоро прислав рецензії!


Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 265, арк. 116 – 117 зв.).

Місце написання встановлено за змістом, дату – орієнтовно за листом І.Джиджори від 18 (5) березня 1914 р., на який цією кореспонденцією відповідає М.Грушевський.

Тиждень тому я післав послав до Виділу лист. – Згаданий лист став відповіддю на резолюцію, прийняту більшістю голосів на Надзвичайних загальних зборах НТШ 26 грудня 1913 p.:

«Загальні Збори не приймають до відома резигнацію Голови Товариства проф. М.Грушевського і звертаються до нього з просьбою взяти сю резигнацію назад» (Хроніка НТШ. – Львів. – 1913. – Ч. 56. – С. 25).

Зберігся автограф цього останнього акорду взаємин нового Виділу і багатолітнього голови НТШ:

«До Хвального Виділу Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Свого часу Хв[альний] Виділ сповістив мене про резолюції загальних зборів з дня 13 (26) XII. [1]913. Прошу ласкаво переказати найблизшим найближчим загальним зборам мою щиру подяку за признаннє признання і заразом – мій жаль, що я не міг сповнити їх бажання, вернутися до проводу Товариства» (ЦДІАЛ України, ф. 309, оп. 1, спр. 405, арк. 9).

Відповідь М.Грушевського було прийнято до відома на засіданні Виділу НТШ 1 квітня 1914 р. і дослівно за автографом видрукувано у «Хроніці» (Хроніка НТШ. – Львів, 1914. – Ч. 57. – С. 6.). Див. також коментар до листа М.Грушевського, відправленого І.Джиджорі перед 25 (12) листопада 1913 р.

За кілька день їду до Спб-га… – За листом М.Грушевського до І.Джиджори, відправленим з Києва 19 (6) березня 1914 р., та щоденниковими записами, що збереглися в купюрах, зроблених Київським губернським жандармським управлінням, з 20-х чисел березня (ст. ст.) 1914 р. вчений перебував у Петербурзі, де зустрічався з провідниками партії кадетів П.Мілюковим, Ф.Родічевим, І.Петрункевичем та російськими вченими. 1 квітня (ст. ст.) виїхав до Києва, по дорозі на пероні у Вільні мав коротку зустріч з відомими діячами білоруського національного руху братами Іваном та Антоном Луцкевичами (див.: Щоденник Михайла Грушевського 1910 – 1914 pp. у купюрах Київського губернського жандармського управління / Вступна стаття, публікація, примітки С.Панькової // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2006, – Т. 251. Праці Історично-філософської секції. – С. 617, 630).

Дуже бажано і статю статтю до ЛНВ дати без перерви, до IV кн[и]жки. – Йдеться про продовження статті: Ignotus. З австрійської України // ЛНВ. – 1914. – Т. 65. – Кн. II. – С. 381 – 393. Стаття, про яку йдеться, була опублікована не в IV книжці ЛНВ, а лише у V: Ignotus. З австрійської України // ЛНВ. – 1914. – Т. 65 (2). -Кн. V. – С. 357 – 361. Про підготовку цього огляду М.Грушевський наполегливо нагадує і в листі від 20 (7) квітня 1914 р.

Щодо меркантилізма в політ[иці] Петра… – Див. коментар до листа М.Грушевського від 3 березня (18 лютого) 1914 р.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 283 – 284.